279. Чуб. VII. 418. 2) Отверстіе въ стѣнкѣ печи, чрезъ которое чистятъ дымовую трубу, задѣлываемое вновь послѣ чистки. Канев. у.
Юхто́вий, а, е. Изъ юфти сдѣлаяный. У юхтових чоботях. Кв.
Ю́хторити, рю, риш, гл. Суетиться? Син спершу й не постерігав, чого мати так юхторить, як побачить якого удівця, або старого парубка, а далі й догадавсь, (що хоче заміж). Грин. II. 166.
Ю́хторитися, рюся, ришся, гл. Стремиться, рваться? Норовить? І куди вже вам юхторитись заміж, — он смерть за плечима. Грин. II. 168.
Ю́хторка, ки, ж. Инструментъ кожевниковъ: желѣзный цилиндръ, вращающійся на оси, оба конца которой прикрѣплены къ рукояткѣ; на цилиндрѣ по окружности кольцеобразныя нарѣзки, отчего при накачиваніи имъ конской кожи послѣдняя получаетъ видъ юфти. Сумск. у.
Ю́шечка, ки, ж. Ум. отъ юшка.
Юши́ти, шу́, ши́ш, гл. О крови: литься. Кров юшить. Мнж. 23. Так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). З носів і уст юшила кров. Котл. Ен. V. 68.
Ю́шка, ки, ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. 244. П'ять казанів стояло юшки. Котл. Ен. II. 11. Юшки моско́вської ухвати́в. Баловствомъ занимается. Ном. № 2927. 2) Сокъ растенія. Борз. у. Ум. Ю́шечка. Чуб. V. 1159.
