кращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.
Переві́дати, ся. См. Перевідувати, ся.
Перевідник, ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. I. 55.
Переві́дувати, дую, єш, сов. в. переві́дати, даю, єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. I. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Переві́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. перові́датися, даюся, єшся, гл. = Перевідувати, перевідати.
Переві́з, во́зу, м. 1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574. 2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала. Мет. 333. 3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ. Сим. 26.
Переві́зник, ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. Переві́зничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду. Чуб. V. 558.
I. Переві́й, ві́ю, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. НВолын. у.
II. Переві́й, во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Переві́йник, ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї. Житомир. у.
Перевінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвѣнчать.
Перевінча́тися, ча́юся, єшся, гл. Обвѣнчаться.
Перевікува́ти, ку́ю, єш, гл. Прожить жизнь.
Переві́рити, ся. См. Перевірювати, ся.
Переві́рка, ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка. Мир. ХРВ. 146.
Переві́рювати, рюю, єш, сов. в. переві́рити, рю, риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Переві́рюватися, рююся, єшся, сов. в. переві́ритися, рюся, ришся, гл. Убѣждаться, убѣдиться по опыту. Я вже… сам перевіривсь, що як сняться мідні гроші, або що яйце їси… то будуть бити. Св. Л. 162.
Переві́шати. См. Перевішувати.
Переві́шувати, шую, єш, сов. в. переві́шати, шаю, єш, гл. 1) Перевѣшивать, перевѣсить, повѣсить на другое мѣсто. 2) Только сов. в. Перевѣшать. Сотник вас усіх перевішає. Шевч.
Переві́яти, ві́ю, єш, гл. Перевѣять. Грин. I. 167.
Переводжа́ти, джа́ю, єш, гл. — кого́. Дурачить, обманывать кого. Вх. Уг. 258.
I. Перево́дити, джу, диш, сов. в. перевести́, веду́, де́ш, гл. 1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу. Кв. 2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена. КС. 1883. II. 388. 3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Рудч. Ск. I. 92. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш. Рудч. Ск. II. 107. 3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме. Ном. № 1223.
II. Переводи́ти, джу́, диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. I. 81.
Перево́дитися, джуся, дишся, сов. в. перевести́ся, ду́ся, де́шся, гл. 1) Переводиться, перевестися. 2) — на. Бѣднѣть, обѣднѣть, разориться. Перевівсь ні на се, ні на те. Ном. № 1848. 3) — на. Вырождаться, выродиться. З панів переведуться на шолудивих кошенят. Стор. МПр. 46. 4) Вымирать, вымереть, пресѣчься, угаснуть; исчезать, исчезнуть. Бодай його кодло з накоренком перевелось. Ном. № 3788. Съ отриц.: не перево́дитись. Постоянно быть, находиться. Старости не переводяться в Олесиній хаті. 5) Измѣняться, измѣниться, перемѣниться. З ранку година, а на вечір мабуть на дощ переведеться. Харьк. г.
Перево́дка, ки, ж. = Переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Переводня́, ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Перево́за, зи, ж. Переправа. См. Перевіз 2. Ум. Перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька. Грин. III. 569.
Перево́зець, зця, м. = Перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Перево́зити, жу, зиш, сов. в. перевезти́, зу́, зе́ш, гл. 1) Перевозить, пере-
