везть. Виглядає, чи не їде з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785. — ба́бу. См. Баба. КС. 1887. VI. 480.
Перево́зитися, жуся, зишся, сов. в. перевезти́ся, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Перевозиться, перевезтись. Нехай би сестра Ярина з меншим сином перевезлася в ту хату та й господарювала. (О. 1862. VI. 21). Старі перевезлися до сина, а свою хату продали. 2) Переправляться, переправиться. Найшов те море, дума, як йому перевезтись. Мнж. 32.
Переволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. переволокти́, лочу́, че́ш, гл. Перетягивать, перетянуть, перетаскивать, перетащить.
Переволіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. переволокти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече. Ном. № 4223.
Переволо́ка, ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки. Мил. 33.
Переволокти́, ся. См. Переволікати, ся.
I. Переволочи́ти, чу́, че́ш, гл. = Переволокти.
II. Переволочи́ти. См. Переволочувати.
Переволочи́тися, чу́ся, че́шся, гл. = Переволоктися.
Переволо́чувати, чую, єш, сов. в. переволочи́ти, чу́, чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть… А жито од цього вже не буде таке. Грин. I. 99.
Перевча́ти, ча́ю, єш, сов. в. перевчи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб. 2) Переучивать, переучить выученное наново. 3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Перевча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. перевчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Перев'яза́ти. См. Перев'язувати.
Перев'я́зкуватий, а, е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Перев'я́зувати, зую, єш, сов. в. перев'яза́ти, жу́, жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником через плече. Харьк. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Перега́вкати, каю, єш, гл. 1) Прекратить лай. 2) Превзойти лаемъ.
Перегада́ти, даю, єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Перегайнува́ти, ну́ю, єш, гл. Попусту протратить.
Переганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. перегна́ти, жену́, не́ш, гл. 1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295. 2) Перегонять, перегнать (водку). 3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой. 4) Наново перепахивать, перепахать поле. 5) Переганя́ти думки́. Усиленно думать. Харьк. г. 6) — на ре́шето. Очищать, очистить решетомъ.
Перегартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалить наново. 2) Перекалить.
Перегарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Перегати́ти. См. Перегачувати.
Перега́чувати, чую, єш, сов. в. перегати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Переге́ня, ні, ж. Ряженая дѣвушка, пугающая, ради шутки, подругъ: взявъ въ руки клубокъ ва́лу, вытягиваетъ ихъ вверхъ; клубокъ играетъ роль лица, которое повязываютъ платкомъ, на руки и плечи натягиваетъ ря́дно. Лохв. у.
Перегина́ти, на́ю, єш, сов. в. перегну́ти, ну́, не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Перегина́тися, на́юся, єшся, сов. в. перегну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Перегибаться, перегинаться, перегнуться.
Перегі́льчастий, а, е. Вѣтвистый? Гільце вили… перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Перегі́н, го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину… Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) Перего́ну да́ти. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перего́ни. Дымовые ходы въ печкѣ.
Перегі́нка, ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Перегі́нний, а, е. Перегонный. Маркев. 169. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок. Стор. II. 224.
Перегі́ркнути, ну, неш, гл. Прогоркнуть.
