Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Переда́ча, чі, ж. Передача.

Передвзяття́ и передузяття́, тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.

Передві́к, ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.

Пере́дві́рок, рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі. К. МБ. XI. 162.

Передві́чній, я, є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.

Переде́ржанець, нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих. Кв.

Переде́ржати. См. Передержувати.

Переде́ржування, ня, с. Сохраненіе на нѣкоторое время. Дати на передержування. Лебед. у.

Переде́ржувати, жую, єш, сов. в. переде́ржати, жу, жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.

Переде́рти, ся. См. Передирати, ся.

Передешеви́ти, влю́, ви́ш, гл. Продешевить.

Передзвені́ти, ню́, ни́ш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.

Передзвони́ти, ню́, ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.

Передзижча́ти, чу́, чи́ш, гл. Пережужжать.

Передзі́мний, а, е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.

Передиви́тися. См. Передивлятися.

Передивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. передиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Пересматривать, пересмотрѣть. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Левиц. Пов. 163.

Передира́ти, ра́ю, єш, сов. в. переде́рти и передра́ти, деру́, ре́ш, гл. Перерывать, перервать, передирать, передрать.

Передира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. переде́ртися и передра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.

Переди́стий, а, е. Съ развитой передней частью тѣла. Це корова передиста. Міус. окр.

Передихну́ти, ну́, не́ш, гл. Передохнуть.

Передівува́ти, ву́ю, єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.

Переділи́ти, ся. См. Переділяти, ся.

Пере́ділка, ки, ж. 1) Перегородка. Лохв. у. 2) Половина мички. Вас. 201. Ум. Пере́ділочка. Константиногр. у.

Переділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. переділи́ти, лю́, лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.

Переділя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. переділи́тися, лю́ся, лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Рудч. Ск. I. 30. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились. КС. 1883. IX. 222.

Передком, нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком. Нп.

Передмо́ва, ви, ж. Предисловіе. Шевч. (1883), 140.

Передму́рря, ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства. К. ХП. 64.

Пере́дник, ка, м. Передняя, прихожая. Увійшов до попа у хату, стою у переднику, коли це виходе. Черниг. г.

Передни́ти, ню́, ни́ш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.

Передні́вка, ки, ж. передні́вок, вка, м. Время передъ жатвой, передъ сборомъ новаго хлѣба, овощей. Петрівка — переднівок. Ном. № 462.

Пере́дній, я, є. 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Це у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) Пере́днє сло́во. Предисловіе.

Передні́ше, нар. Прежде. Рк. Левиц.

Передні́ший, а, е. 1) Передній, находящійся передъ другими. 2) Ближе находящійся. Я до того садка передніший за тебе. 3) Прежній, бывшій передъ этимъ. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна. Черк. у. Ви люде велико розумні, велико письменні, то хиба не знаєте, яка правда була за передніших старшин. Черк. у. 4) Достойнѣйшій, имѣющій болѣе права, предпочтенія въ чемъ; лучшій, отборный. Не хапайся до страви, батько передніший за тебе. Передніших коней повибірали з табуна, а залишили саму ледач.

Переднюва́ти, ню́ю, єш, гл. Пробыть,