Перечумакува́ти, ку́ю, єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.
Перечу́ти, чу́ю, єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Мнж. 43. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. Мет. 248. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу. Мил. 214.
Перечу́тися, ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Варці, що жива й хороша. МВ. (О. 1862. I. 106).
Перешалюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Переше́вка, ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Пере́шепт, ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими. К. ХП. 102.
Перешива́ння, ня, с. Перешиваніе.
Перешива́ти, ва́ю, єш, сов. в. переши́ти, ши́ю, єш, гл. 1) Перешивать, перешить наново. 2) Сшивать, сшить извѣстное количество. Оцей ремінь на людей перешиєш, так одбудемо й хрестини й похрестини. Г. Барв. 281.
Перешкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Перейти хромая.
Перешква́рити, рю, риш, гл. Пережарить.
Перешкварча́ти, чу́, чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Перешкли́ти, лю́, ли́ш, гл. = Пересклити.
Перешко́да, ди, ж. Помѣха, препятствіе. Бу́ти на перешко́ді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. I. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.
Перешко́джувати, джую, єш, гл. = Перешкожати.
Перешко́дити. См. Перешкожати.
Перешко́дник, ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Перешко́дниця, ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Перешкожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. перешко́дити, джу, диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Перешкрябну́ти, ну́, не́ш, гл. Перецарапнуть.
Перешматува́ти, ту́ю, єш, гл. Перервать.
Перешугну́ти, ну́, не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Перешука́ти. См. Перешукувати.
Перешу́кувати, кую, єш, сов. в. перешука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Переискивать, переискать наново. 2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що́ єсть у возах. ЗОЮР. II. 60.
Перешумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Перешумѣть.
Перешумува́ти, му́ю, єш, гл. Перебродить.
Перещебета́ти, чу́, чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Перещемі́ти, млю́, ми́ш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. I. 513.
Перещепи́ти. См. Перещеплювати.
Переще́плювати, люю, єш, сов. в. перещепи́ти, плю, пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.
Пере́щик, ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Перея́йка, ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Переяки́й, а́, е́. Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
Перея́рок, рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Св. Л. 141. Осталось тілько один переярок переїхати. Св. Л. 76.
Перея́ти. См. Переймати.
Пери́ло, ла, с. Перегородка. Вх. Зн. 48.
Пери́на, ни, ж. 1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. Черниг. у. Як ранок настане, з перини не встане. Грин. III. 200. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Грин. III. 628. Пух із перин неначе сніг летить по вітру. К. ЧР. 358. 2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Драг. 6. Ум. Пери́нка, пери́нонька, пери́ночка.
Пери́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ перина.
