На́ тобі мою золоту перинку. Чуб. II. 172. 2) Личинка муравья. Вх. Уг. 252.
Пери́нний, а, е. Относящійся къ перинѣ.
Пери́нонька, пери́ночка, ки, ж. Ум. отъ перина.
Пери́стий, а, е = Перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа. Чуб. V. 113. 2) Пери́сті чо́боти. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками. Харьк.
Пері́г, рога́, м. = Пиріг.
Перієва́тиця, ці, ж. = Перійка. Анн. 362.
Пері́й, рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. Анн. 71. б) = Перійка. Анн. 362. в) Phleum alpinum. Лв. 100. в) — лісови́й. Раст. Bromus tectorum L.
Пері́йка, ки, ж. Раст. Triticum repens. Вх. Пч. II. 36.
Пері́стий, а, е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. I. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Нп. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.
Перістоши́їй, я, є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Пері́щити, щу, щиш, гл. 1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139. 2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Періюва́тий, а, е. Съ примѣсью перію́. Гарна солома періювата.
Перія́, рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата. Екатериносл. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.
Перкале́вий, а, е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Перка́ль, лю, м. Коленкоръ.
Перла́стий, а, е. Подобный жемчугу. Ум. Перла́стенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Пе́рлик, ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу. Вх. Пч. II. 25.
Перли́на, ни, ж. Жемчужина.
Пе́рло, ла, с. Жемчугъ; перлъ. На шиї мала низку перел. Св. Л. 3. Сльози, як перло. Ном. № 2372. А сльози мов перло сиплються мені на руки. МВ. I. 78. Були коралі — та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Зуби — коби перли чисті. Чуб. V. 39.
Перло́вий, а, е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. МВ. I. 123. Перло́ва ни́тка, тка́нка. См. Тканка. Гол. Од. 74. Перлова нитка голову обв'язує. Марк. 23.
Перна́тий, а, е. 1) Пернатый, покрытый перьями. Ой як птиці пернатій в чистім полі без древа ночувати… Ой так тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помірати. Макс. Также: украшенный перьями. Пернатий шлик. К. Бай. 18. 2) ? Ячмінь зійшов пернатий.
Перна́ч, ча́, м. = Пірнач.
Перниця, ці, ж. = Пирій. Вх. Лем. 429.
Перо́, ра́, с. 1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля. Рудч. Ск. I. 77. 2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами. Грин. III. 3. 3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера. Грин. III. 391. 4) Кисточка изъ трехъ-четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды. Вас. 183. 5) Нижняя часть, лезвіе лемеха. Вас. 199. 6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Волч. у. Ум. Пірце́, пі́р'ячко.
Пе́рса и пе́рси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. I. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Пе́рси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Перси́стий, а, е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.
Персія́нський, а, е. Персидскій. Мнж. 152.
Персо́на, ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Пе́рста, перст, мн. = Перса. Борз. у. Ум. Пе́рстка. Синку мій… Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
