Подопліта́ти, та́ю, єш, гл. Доплести (во множествѣ).
Подоповза́ти, за́ємо, єте, гл. Доползти (о многихъ).
Подоповня́ти, ня́ю, єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Подопрова́джувати, джую, єш, гл. Довести (во множествѣ).
Подопряда́ти, да́ю, єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Подопта́ти, пчу́, чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали. Чуб. V. 64.
Подорива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и дорва́ти, но во множествѣ.
Подорі́зувати, зую, єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Подоробля́ти, ля́ю, єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Подорожи́ти, жу́, жи́ш, гл. = Подорожитися.
Подорожи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Подоро́жник, ка, м. 1) Раст. а) Plantago major L. ЗЮЗО. I. 131. б) Plantago lanceolata L. О. 1861. I. 206. в) Plantago media. Шух. I. 22. г) Polycnemum arvense. Вх. Пч. I. 12. г) Polygonum aviculare. Лв. 100. 2) Дорожныя записки, записки путешествующаго. О. 1861. VIII. 92.
Подоро́жній, я, є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. III. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подоро́жня скри́ня. Чемоданъ. НВолын. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не сказав, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Подоро́жчати, чаю, єш, гл. Вздорожать.
Подоро́жчизна, ни, ж. Плата за проѣздъ по дорогѣ. Родъ денежной повинности, уплачиваемой крѣпостными помѣщику. Чуб. VII. 517.
Подороста́ти, та́ємо, єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Подоса́джувати, джую, єш, гл. Окончить садить, посадить до конца (во множествѣ). Подосаджую іще в кожному ряді по три грушки.
Подосві́дчуватися, чуємося, єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Подоси́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Подосила́ти, ла́ю, єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Подосиха́ти, хаємо, єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Подосіва́ти, ва́ю, єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Подоска́кувати, куємо, єте, гл. Тоже, что и доскака́ти, но во множествѣ.
Подоскрома́джувати, джую, єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
Подослі́джувати, джую, єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Подослу́жувати, жуємо, єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Подосо́лювати, люю, єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
По́дост, нар. = Подостатком. Гн. II. 45.
Подостава́ти, таю́, є́ш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить. Рудч. Ск. I. 24.
Подостава́тися, таємо́ся, єте́ся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Подоста́тком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Подоста́ток, тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Подостача́ти, ча́ю, єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Подостига́ти, га́ємо, єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Подостру́гувати, гую, єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
