Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подостатком

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подостатком
Берлін: Українське слово, 1924

Подоста́тком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.