Словарь української мови (1924)/подостаток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подостаток
Берлін: Українське слово, 1924

Подоста́ток, тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.