Позагріба́ти, ба́ю, єш, гл. Загресть (во множествѣ).
Позагрома́джувати, джую, єш, гл. = Позагрібати.
Позагруза́ти, за́ємо, єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Позагу́блювати, люю, єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Позагуса́ти, са́ємо, єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Поза́д, нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Поза́ддя, дя, с. = Позадь.
Позадина́ти, на́ю, єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Позадира́ти, ра́ю, єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Позадіва́ти, ва́ю, єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. I. 201.
Поза́дниця, ці, ж. Задняя половина запаски. Аф. 428. См. Задниця.
Позадовольня́ти, ня́ю, єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Позадрі́пувати, пую, єш, гл. = Позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували? Богодух. у.
Позадрі́пуватися, пуємося, єтеся, гл. = Позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Поза́ду, нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Позаду́блювати, люю, єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Позадува́ти, ва́ю, єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Позаду́мувати, мую, єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Позаду́муватися, муємося, єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
П́озаду́рювати, рюю, єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Позаду́шувати, шую, єш, гл. Задушить (многихъ).
Поза́дь, ді, ж. = Послід 1. Вх. Зн. 51.
Позажига́тися, га́ємося, єтеся, гл. То-же, что и зажига́тися, но о многихъ. Ячмені позажигалися. Мил. 93.
Позажина́ти, на́ємо, єте, гл. Начать жать (о многихъ).
Позажу́рювати, рюю, єш, гл. Опечалить (многихъ).
Позажу́рюватися, рюємося, єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Поза́здрити, дрю, риш, гл. Позавидовать.
Позазива́ти, ва́ю, єш, гл. Зазвать (многихъ).
Позазича́ти, ча́ю, єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Позазімо́вувати, вуємо, єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Позазнава́ти, знаємо́, єте́, гл. Испытать, извѣдать (о многихъ).
Позазнава́тися, знаємо́ся, єте́ся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Позазнічний, а, е = Позавчорашній. Вх. Зн. 65.
Позазночі, нар. = Позавчора. Вх. Зн. 65.
Позаїда́ти, да́ю, єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Позаїзджа́ти, джа́ємо, єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Позаіржа́влювати, люємо, єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Позайма́ти, ма́ю, єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
Позайоло́жувати, жую, єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Позакаджа́ти, джа́ю, єш, гл. Покадить. Світлоньки повимітай і в покоях позакаджай. АД. 1. 297.
Позакаламу́чувати, чую, єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Позакандзю́блювати, люю, єш, гл. Загнуть крючкомъ (во множествѣ).
Позакандзю́блюватися, люємося, єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Позака́пувати, пую, єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Позакарлю́чувати, чую, єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
