Понамальо́вувати, вую, єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).
Понаманта́чувати, чую, єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Понама́нювати, нюю, єш, гл. Приманить (многихъ).
Понама́цувати, цую, єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне мацати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Понама́щувати, щую, єш, гл. 1) Намазать масломъ, саломъ. 2) Намазать (глиною).
Понамере́жувати, жую, єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
Понамерза́ти, за́ємо, єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ. безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Понамерза́тися, за́ємося, єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали. Богод. у.
Понами́лювати, люю, єш, гл. Намылить (во множествѣ). Понамилюй сорочки. Богод. у.
Понамина́ти, на́ю, єш, гл. То-же, что и нам'яти, но во множествѣ. А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? Пирятин. у.
Понамі́нювати, нюю, єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Понамі́шувати, шую, єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням. Харьк. у.
Понамно́жувати, жую, єш, гл. Умножить, расплодить.
Понамно́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Размножиться.
Понамовля́ти, ля́ю, єш, гл. Подговорить (многихъ). Орличенько вірні слуги мав, а вже ж їх та понамовляв, чи не могли б краков'янку вкрасти. Чуб. V. 1085.
Понамока́ти, ка́ємо, єте, гл. Намокнуть (о многихъ).
Понамоло́чувати, чую, єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Понамордо́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Понамо́чувати, чую, єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.
Понамо́щувати, щую, єш, гл. То-же, что и намостити, но во множествѣ.
Понаму́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.
Понамуро́вувати, вую, єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Понани́зувати, зую, єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіев. у.
Понано́сити, шу, сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Понао́рювати, рюю, єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
Понапако́вувати, вую, єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Понапа́лювати, люю, єш, гл. 1) Натопить (во многихъ печахъ). 2) Нажечь (во множествѣ).
Понапаса́ти, са́ю, єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Понапаску́джувати, джую, єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували. Мнж. 59.
Понапетльо́вувати, вую, єш, гл. Тоже, что и напетлювати, но во множествѣ.
Понапеча́тувати, тую, єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано. О. 1862. IX. 65.
Понапива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться. Рудч. Ск. II. 163.
Понапина́ти, на́ю, єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.
Понапина́тися, на́ємося, єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Понапи́сувати, сую, єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Понапіка́ти, ка́ю, єш, гл. Напечь.
