Попідбива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. То-же, что и підби́тися, но о многихъ. Некрутики… попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.
Попідбіга́ти, га́ємо, єте, гл. Подбѣжать (о многихъ).
Попідбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Попід-бі́ччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
Попідва́жувати, жую, єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Попідвере́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Попідві́шувати, шую, єш, гл. Повѣсить (многое).
Попідві́конню, нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. Г. Барв. 21. Попід-віконню пішо́в. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.
Попідво́дити, джу, диш, гл. То-же, что и підвести́, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Попідво́дитися, димося, дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Попідволіка́ти, ка́ю, єш, гл. То-же, что и підволокти́, но во множествѣ.
Попідв'я́зувати, зую, єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Попідв'я́зуватися, зуємося, єтеся, гл. Подвязаться (о многихъ). Ми високо попідв'язувалися, не позабовтуємося. Харьк. г.
Попідганя́ти, ня́ю, єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Попідгина́ти, на́ю, єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Попідгина́тися, на́ємося, єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Попідгле́джувати, джую, єш, гл. = Попідглядати.
Попідгляда́ти, да́ю, єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Попідгодо́вувати, вую, єш, гл. Подкормить (многихъ).
Попідго́лювати, люю, єш, гл. Подбрить (многихъ).
Попідго́люватися, люємося, єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Попідгорта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и підгорну́ти, но во множествѣ.
Попідгорта́тися, та́ємося, єтеся, гл. То-же, что и підгорну́тися, но во множествѣ.
Попідгриза́ти, за́ю, єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Попідгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Попіддира́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и підде́рти, но во множествѣ.
Попіддо́вбувати, бую, єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Попіддро́чувати, чую, єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.
Попідду́рювати, рюю, єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював. Харьк. у.
Попідзе́мний, а, є. То-же, что и підзе́мний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Попідійма́ти, ма́ю, єш, гл. То-же, что и підійня́ти, но во множествѣ.
Попід'їжджа́ти, джа́ємо, єте, гл. = Попід'їзди́ти.
Попід'їзди́ти, димо́, дите́, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Попідклада́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и підкла́сти, но во множествѣ.
Попідко́вувати, вую, єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Попідко́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и підколо́ти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Попідко́пувати, пую, єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Попідко́пуватися, пуємося, єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Попідко́чувати, чую, єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.
Попідко́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Попідко́шувати, шую, єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
