Поросташо́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Разложить товаръ, какія либо вещи, (о многихъ). Уже поросташовувалися крамарі з своїм крамом. Харьк.
I. Порости́, мн. Заросли. Зміев. у.
II. Порости́, темо́, тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Полапають його за боки: чи багато поросло сала. Драг. 2.
Поростика́ти, ка́ю, єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Поростина́ти, на́ю, єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки. Стор. МПр. 122.
Порости́ти, рощу́, сти́ш, гл. Возрастить. Бог поростив. Черк. у. Бог поростив хліб добрий. Міус. окр.
Порости́цювати, цюю, єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не́-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.
Поростіка́тися, ка́ємося, єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Поростовкма́чувати, чую, єш, гл. Тоже, что и ростовкма́чити, но во множествѣ.
Поросто́вкувати, кую, єш, гл. = Поростовкмачувати.
Поросто́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Поросто́плюватися, люємося, єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Поросто́птувати, тую, єш, гл. Растоптать (во множествѣ).
Поросторго́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Поросто́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Поростра́чувати, чую, єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Поростра́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Поростри́нькувати, кую, єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Порострі́пувати, пую, єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Порострі́пуватися, пуємося, єтеся, гл. Растрепаться (о многихъ).
Поростро́щувати, щую, єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Поростру́шувати, шую, єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай. Харьк.
Поростру́шуватися, шуємося, єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Поросту́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Поростяга́ти, га́ю, єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Поросха́пувати, пую, єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда. ЗОЮР. II, 23.
Поросхи́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Поросхи́тувати, тую, єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Поросхи́туватися, туємося, єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Поросхлю́пувати, пую, єш, гл. Расплескать (во множествѣ). Поросхлюпували діти воду.
Поросхлю́пуватися, пуємося, єтеся, гл. Расплескаться (во множествѣ).
Поросхо́дитися, димося, дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Поросхри́стуватися, туємося, єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся! Харьк.
Поросю́к, ка, м. = Порося.
Поросю́чка, ки, ж. Свинья съ поросятами. Александровск. у. Г. Барв. 244. (Поросята) ссуть огрядну поросючку. Г. Барв. 418.
Порося́, ся́ти, с. 1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося. Котл. Ен. III. 14. 2) — морське́. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Пч. II. 5. Ум. Порося́тко.
Порося́тина, ни, ж. Мясо поросенка. Ум. Порося́тинка.
Порося́тко, ка, с. Ум. отъ порося.
Порося́чка, ки, ж. = Поросючка. Радом. у.
Поро́ти, рю́, реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того
