нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? НВолын. у.
Поруша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. пору́шитися, шуся, шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.
Пору́шище, щі, ж. Ув. отъ поруха.
I. Пору́шник, ка, м. = Поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатериносл. у.
II. Пору́шник, ка, м. Раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. ЗЮЗО. I. 136. б) Chimaphilla umbellata Nut. ЗЮЗО. I. 116.
По́рхавка, ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. I. 127.
По́рційка, ки, ж. Ум. отъ порція.
По́рція, ції, ж. 1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки. Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115. 2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. I. 101. Ходімо ж по порції вип'ємо. Г. Барв. 427. Ум. По́рційка. Брат вітає мальованими порційками. Федьк.
Порча́к, ка́, м. Раст. Bunias orientalis L. ЗЮЗО. I. 115.
Порю́мати, маю, єш, гл. Поплакать, похныкать.
Порю́мсати, саю, єш, гл. = Порюмати.
Поряби́ти, блю́, би́ш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Порябі́ти, бі́ю, єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Поряди́ти, джу́, диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Поряджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати. МВ. (О. 1862. III. 49).
Порядкува́ння, ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).
Порядкува́ти, ку́ю, єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Поря́дний, а, е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Г. Барв. 164. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні. Г. Барв. 240.
Поря́дність, ности, ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Г. Барв. 162. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен. Г. Барв. 163.
Поря́дно, нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.
Поря́док, дку, м. 1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет. 2) — дава́ти. Распоряжаться. 3) У поря́док. По порядку. Маркев. 128. Ум. Поря́дочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.
По́ряду, нар. По порядку.
Поряжа́тися, жа́юся, єшся, гл. = Поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому? МУЕ. I. 134. (Полт.).
Поря́сочка, ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что и ря́ска (растеніе, см. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ря́скою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю. Чуб. III. 180.
Порятува́ти, ту́ю, єш, гл. Спасти.
Поряту́нок, нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі-порятунку дай. Мет. 408. Ум. Поряту́ночок.
По́саг, гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. Чуб. V. 116. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. Чуб. V. 519. 2) = Посад 1. О. 1862. IV. 20—26. Ішла красна Марусенька на посаг. Лукаш. 152. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Чуб. V. 368. Ум. Поса́женько. Грин. III. 512.
Посагува́ти, гу́ю, єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — „Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другами. Лукаш. 152.
Поса́д, ду, м. 1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. III. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144. 2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у. 3) Рядъ или кругъ сноповъ
