Поспро́дуватися, дуємося, єтеся, гл. То-же, что и спро́датися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.
Поспро́шувати, шую, єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому. Грин. III. 502.
Поспуска́ти, ка́ю, єш, гл. То-же, что и спусти́ти, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. I. 6.
Посрібни́ти, ню́, ни́ш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені. Рудч. Ск. I. 104.
Посрібри́ти, рю́, ри́ш, гл. = Посрібнити.
Посрібри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. I. 112.
Посса́ти, ссу́, ссе́ш, гл. Пососать.
Поста́в, ва, м. Штука, кусокъ (матеріи). Сукна дорогі поставами, не мірячи… брати. АД. I. 94. Постав матерії. НВолын. у.
Поста́ва, ви, ж. 1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173. 2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326. 3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? Мкр. Н. 32.
Постава́ти, таю́, є́ш, сов. в. поста́ти, ста́ну, неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Чуб. V. 919. Тепер люде постали дрібні. Г. Барв. 427. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати....Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. К. (Правда, 1868, стр. 5). Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Єв. Мр. II. 27. Великі чвари між ними щось постали. К. (О. 1861. IX. 84). 3) Только сов. в. = II Поставати. Постали всі кругом. Чуб. II. 166. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть. Драг. 118.
II. Постава́ти, стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. I. 7.
Поставе́ць, вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала. Шевч. 49.
Поста́вити, влю, виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Еолом дідом. Котл. Ен. I. 7. Зжав своє жито… поставив в копи. Чуб. II. 11. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. Г. Барв. 347. Поста́вити обі́д. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Чуб. V. 489. Поставили собі хатку. Рудч. Ск. I. 27. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. Св. Л. 135. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). МВ. (О. 1862. I. 74). Сергія поставив пан за клюшника. О. 1862. V. 107. Вони його поставили собі лакеєм. Грин. I. 2. Поставити на попа. О. 1861. XI. Кух. 32. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити. Г. Барв. 305.
Поста́витися. См. Поставлятися.
Поставкува́ти, ку́ю, єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Поста́вління, ня, с. 1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс. 2) Рукоположеніе.
Поста́вляти, ляю, єш, гл. = Поставити (во множ.). Баби поставляли все. Грин. I. 146. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії. Мет. 96. Поруйнував хати та й не поставляв. К. Іов. 44.
Поставля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. поста́витися, влюся, вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Рудч. Ск. II. 137. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Лебед. у. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Поставни́й, а́, е́. 1) Узаконенный, установленный. Поставна́ ціна́. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. НВолын. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.
Поставни́к, ка́, м. = Ставник. Каменец. у. Шух. I. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
