вать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. I. 68.
По́ступ, пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.
Поступа́ння, ня, с. Успѣхъ. Не раз тішив він батька і вчителів незвичайним поступанням у науці. Левиц. I. 247.
Поступа́ти, па́ю, єш, сов. в. поступи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. III. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: „не согласна“, то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь… Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще… Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. I. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. I. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить… Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. I. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.
Поступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. поступи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) = Поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Константиногр. у. 2) = Поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Поступни́й, а́, е́. Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Константиногр. у.
Поступно́, нар. Успѣшно, быстро (о движеніи работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш. Константиногр. у.
По́ступок, пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Нѣжин. у. Він хоч і жид, а не бере собі поступку. Нѣжин. у. 2) Уступка. 3) Поступокъ, поведеніе. Вх. Лем. 454. Ум. По́ступонько. Вх. Лем. 454.
Поступува́ння, ня, с. Поведеніе.
Поступува́ти, пу́ю, єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
По́ступцем, нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіев. у.
Постуха́ти, ха́ємо, єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Постьоба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Постяга́ти, га́ю, єш, гл. То-же, что и стягти́, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала. АД. I. 74.
Постяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. постягти́ся, гну́ся, нешся, гл. Потягиваться, потянуться, протянуться. Тінь довга постяглась по зелених грядках. Г. Барв. 79.
Посуботі́ти, тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти. Ном. № 541.
Посува́ти, ва́ю, єш, сов. в. посу́нути, ну, неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунула з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на лоб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Посува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. посу́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Подвигаться, подвинуться. Мій парубок тільки очима світить та по за мною посувається, знай, до дівчини. МВ. I. 112. 2) Соваться, сунуться. Всі п'яні, хоть куди посуньсь. Ен. Котл.
По́сувом, нар. Подвигая, подвигаясь.
По́суд, ду, м. 1) = Посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Посу́да, ди, ж. Посуда. Як чорзна-
