Ожени́тися, ню́ся, нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Я, каже, з тобою оженюсь. Г. Барв. 58. Оженився з тією дівкою. Грин. I. 183.
Ожені́ння, ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. Ожені́ннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Оже́нічко, ка, с. = Оженіння. На оже́нічку. Въ лѣтахъ жениха. Маю братчика — на оженічку, маю сестричку — на відданєчку. Kolb. I. 106.
Оже́няний, а, е = Оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Ожере́би́тися, блюся, бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Ожере́д, ду, м. Скирда соломы. Чуб. VII. 397. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Мир. ХРВ. 59. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. Нп. Усього торік сіна було ожередів з двадцять. Екатеринослав. г.
Ожива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ожи́ти, живу́, ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. М. Пр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Ожива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ожи́тися, ву́ся, ве́шся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас. Волч. у.
Оживи́ти, ся. См. Оживляти, ся.
Оживля́ти, ля́ю, єш, сов. в. оживи́ти, влю, виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. I. 155.
Оживля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. оживи́тися, влю́ся, вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся. Чуб. V. 168.
Ожи́на, ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. Ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожи́ни. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. См. Колодюх, деринник.
Ожи́нний и ожи́новий, а, е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Ожи́нонька, ожи́ночка, ки, ж. Ум. отъ ожи́на.
Ожира́ти, раю, єш, сов. в. оже́рти, жеру́, ре́ш, гл. = Обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту. Вх. Уг. 255.
Ожи́ти, ся. См. Оживати, ся.
Ожльо́ди, дів, м. мн. = Ожелест. Вх. Лем. 455.
О́жог, о́жуг, га, м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. Ум. Ожо́жо́к. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.
Оза́док, дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чо́ло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Озва́рь, рю, м. = Узварь.
Озва́ти, ся. См. Озивати, ся.
Озві́з, во́зу, м. = Узвіз. Канев. у.
Озві́ритися, рюся, ришся, озві́рчитися, чуся, чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
О́зде, нар. = Ось-де. Каменец. у. Ум. О́зденька.
Оздо́ба, би, ж. Украшеніе. Шевч. II. 236.
Оздо́бити, блю, биш, гл. Украсить.
Оздо́бний, а, е. Красивый, изящный, украшенный.
Оздо́бність, ности, ж. Красивость, изящность.
Оздорови́ти, ся. См. Оздоровляти, ся.
Оздорові́ти, ві́ю, єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).
Оздоровлі́ння, ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Оздоровля́ти, ля́ю, єш, сов. в. оздорови́ти, влю́, ви́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать здоровымъ, исцѣлять, исцѣлить. Бог дасть нуждочку, Бог дасть, що й оздоровить. Ном. стр. 2. Благав його, щоб оздоровив сина його. Єв. І. IV. 47.
Оздоровля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. оздорови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться. Грин. II. 316.
Озере́т, озере́д, ду, м. = Ожерод. Озеред соломи. Драг. 3.
Озе́рочко, ка, с. Ум. отъ озеро.
Озерни́ця, ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
