ків п'ять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. I. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.
Ре́дька, ки, ж. Раст. а) Raphanus sativus. ЗЮЗО. I. 133. б) — ди́ка. Raphanus Raphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. Скребти́ кому́ ре́дьку. Читать нотацію. Скребну́ти ре́дьки. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. Ре́дечка. Мет. 120.
Рее́стр, ру, м. = Реєстер. Шість тисяч тілько їх оставлено в реестрі. К. ЧР. 11.
Реестро́вий, а, е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Реєнт, та, м. Регентъ. Желех.
Реє́стер, стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака). Шевч. 170.
Реж, жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Резеда́, ди́, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. I. 133.
Ре́йвах, ху, м. Суматоха, плачъ.
Ре́йдити, джу, диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.
Ре́йка, ки, ж. Рельсъ. Екатериносл. у.
Рейме́нт, ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Рейме́нтарський, а, е. Относящійся къ рейментарю. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Рейме́нтарь, ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Нп.
Рейментарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Предводительствовать.
Рейта́р, ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Ре́крут, та, м. рекру́тка, ки, ж., рекру́тство, ва, с., рекру́тський, а, е. = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.
Ректи́, речу́, че́ш, гл. Говорить, сказывать. ЗОЮР. II. 50. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865.
Ре́ктор, ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Ре́кторство, ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Ре́кторський, а, е. Ректорскій.
Ре́ля, лі, ж. 1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться. Лебед. у. 2) = Ліра. О. 1861. V. 52.
Ре́мгати, мжу, жеш, гл. Шептать. Чуб. VII. 551.
Ре́мез, за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. Ум. Реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.
Ре́мезин, на, не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. М. Пр. 158.
Реме́зонько, ка, ремезо́чок, чка, м. Ум. отъ ремез.
Ремезува́ти, зу́ю, єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь. Черном.
Ремена́рь, ря, м. Шорникъ. Угор.
Реме́ник, ка, Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Реме́ннак, ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Реме́няний, а, е. Ремневый.
Ремесло́, ла́, с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Ремесни́й, а́, е́. Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесний чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).
Ремесни́к, ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. Ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. I. 61.
Ремесни́цький, а, е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Ремесни́ця, ці, ж. Ремесленница. Константиногр. у.
Ремесни́че́нько, ка, Ум. отъ ремесник.
Ремесни́чий, а, е = Ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Ремесничо́к, чка́, м. Ум. отъ ремесник.
Реме́ство, ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
