Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/583

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Роскошува́ти, шу́ю, єш, гл. Роскошничать; наслаждаться. Мали всякого добра, що й не злічити, та не довго роскошували. МВ. I. 150. Тут тобі не бувати, тут тобі не роскошувати. Чуб. I. 115. Всіх більше роскошувала нею (оперою).... „молода княгиня“. К. ХП. 26.

Роскрада́ти, да́ю, єш, сов. в. роскра́сти и розікра́сти, ра́ду, деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Рудан. I. 71. Роскрадають як овець. Шевч.

Роскрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. роскра́стися и розікра́стися, дуся, дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.

Роскрамарюва́тися, рю́юся, єшся, гл. Расторговаться.

Роскраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка. Чуб. V. 206.

Роскра́сти, ся. См. Роскрадати, ся.

Роскра́яти, ра́ю, єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. МУЕ. III. 41. Роскраємо серце на дві половині. Чуб. V. 856.

Роскрехта́тися, хчу́ся, чешся, гл. Расквакаться (о лягушкахъ). Жаби иноді як роскрехчуться, все: кре, кре. Радомысл. у.

Роскрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. роскри́ти, ри́ю, єш, гл. Раскрывать, раскрыть.

Роскрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роскри́тися, ри́юся, єшся, гл. Раскрываться, раскрыться. Білі рученята роскидала, роскрилася. Шевч. 24.

Роскрича́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.

Роскріва́вити. См. Роскрівавляти.

Роскрівавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. роскріва́вити, влю, виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.

Роскрі́слити, лю, лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той б'ється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться. Св. Л. 291.

Роскро́ї́ти, кро́ю, їш, гл. = Роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.

Роскро́ї́тися, рою́ся, їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.

Роскру́катися, каюся, єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).

Ро́скрут, та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (см. живець 11). Шух. I. 165. Ум. Роскрутець. Шух. 1. 214.

Роскрути́ти, ся. См. Роскручувати, ся.

Роскруття, тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, та́льбу. Шух. I. 181.

Роскру́чувати, чую, єш, сов. в. роскрути́ти, чу́, тиш, гл. Раскручивать, раскрутить, развертывать, развернуть. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Всякі квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. I. 125.

Роскру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. роскрути́тися, чу́ся, тишся, гл. Раскручиваться, раскрутиться, развертываться, развернуться.

Роскря́катися, каюся, єшся, гл. Раскаркаться.

Роску́блитися, блюся, лишся, гл. 1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста. 2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.

Роскува́катися, каюся, єшся, гл. Расплакаться (о дѣтяхъ).

Роскува́ти, ся. См. Росковувати, ся.

Роскудкуда́катися, каюся, єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.

Роску́длати, ся. См. Роскудлувати, ся.

Роску́длувати, лую, єш, сов. в. роску́длати, лаю, єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане. Левиц. Пов. 177.

Роску́длуватися, луюся, єшся, сов. в. роску́длатися, лаюся, єшся, гл. О волосахъ: взъерошиваться, взъерошиться, растрепаться.

Роскудо́вчити, ся. См. Роскудовчувати, ся.

Роскудо́вчувати, чую, єш, сов. в. роскудо́вчити, чу, чиш, гл. = Роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. I. 113.

Роскудо́вчуватися, чуюся, єшся, сов. в. роскудо́вчитися, чуся, чишся, гл. = Роскудлуватися, роскудлатися.

Роскузьо́митися, млюся, мишся, гл. Расплакаться по дѣтски, расхныкаться. Зійшлися докупи та й росплакалися, росплакалися й роскузьомилися. ЗЮЗО. I. Мат. 42.