Ном. № 5223. 2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч рябо на виду, так маслаки доладу. Ном. № 7317.
Рябо́к, бка́, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. I. 59.
Рябокри́лий, а, е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179. Ум. Рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Рябоми́зий, а, е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.
Ряботи́ння, ня, с. 1) Слѣды отъ оспы на лицѣ. Ном. № 8519. 2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины. Черк. у. (Лобод.).
Рябу́ха, хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. Рябу́шка, рябу́шечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Мали собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.
Ря́бчик, ка, м. 1) = Рябко 2. Рудч. Ск. I. 201. 2) Сортъ арбузовъ, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Ря́д, ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд по ряду. Мил. 132. Ря́ду доне́сти́. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. Ряд у ряд става́ти. Становиться ровными рядами. В ряди́-годи́, в ряди́-часи́. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. II. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. МВ. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. I. 101. 4) мн. ряди́. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. Рядо́к, рядо́чок.
Ряде́лце, ця, с. Ум. отъ рядло.
Ряде́нце, ця, с. Ум. отъ рядно.
Ряди́ти, джу́, диш, гл. 1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. НВолын. у. 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377. 3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахарь? Черк. у. 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.
Ряди́тися, джу́ся, дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.
Рядло́, ла́, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Ря́дна, ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Ря́дний, а, е. Аккуратный, хозяйственный. Сама є'м ся дивували, яка'м била рядна: єдно'м мала телятище, і то є'м не загнала. Гол. II. 449.
Рядни́на, ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Левиц. I. 75. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. 2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синім кармазині. Чуб. V. 393. Ум. Рядни́нка.
Рядно́, на́, с. 1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Вас. 168. Тягни рядно на двох одно. Ном. № 12793. Виткала п'ятеро ряден. Черниг. у. Накри́ти мо́крим рядно́м. Наброситься — и слова не дать сказать. Ном. № 3420. Ум. Ряде́нце.
Ря́дно, нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. III. 267.
Рядня́ний, а, е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.
Рядови́й, а́, е́. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. I. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. XII. 513. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. Мкр. Н. 16. 4) = Рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину. Чуб. V. 860.
Рядови́к, ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. I. 135.
Рядовина́, ни́, ж. 1) Дерюга, грубый холстъ, употребляющійся на рядна, скатерти, мѣшки и пр. Чуб. VII. 408. Различные сорты рядовини: базарко́ва — шири-
