ною въ аршинъ, бі́ла — изъ выбѣленнаго ва́лу, идетъ для ряден и мѣшковъ, доро́жки — полосатая на некрашенной основѣ и крашенномъ уткѣ, мішкова́ — для мѣшковъ, шириной 12 вершковъ, пи́сана — въ поперечныхъ цвѣтныхъ полосахъ для половиковъ, пра́ник — полубѣлая, изъ сѣрой основы и недобѣленнаго утка, сирова́ — небѣленная, в со́сонки — плотная, особо вытканная и пр. Вас. 168. 2) Худшій сортъ сукна. Чуб. VII. 421.
Рядо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ ряд. Сідають дівчата рядком на приспі. Чуб. III. 100. 2) Строка въ книгѣ. Ум. Рядо́чок. Пливуть качки в два рядочки. Мет. 56.
Рядува́ти, ду́ю, єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб.).
Рядю́га, ги, ж. 1) Дерюга. 2) = Рядно? Ум. Рядю́жка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.
Ря́жа, жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. Ря́жка, ря́жечка.
Ря́жанка, ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 438. См. Гуслянка, пряжанка.
Ря́жечка, ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Ря́жка, ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Ря́ма, ми, ж. = Рама. Левиц. I. 23.
Ря́мено, на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатериносл. у. (Залюб.).
Ря́ми, рям, ж. Складки, сборки. Угор.
Рямити, млю, миш, гл. Складывать въ складки. Угор.
Ря́мка, ки, ж. = Рамка. Левиц. Пов. 227.
Ря́мпати, паю, єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Ря́мтя, тя, с. = Рям'я = Рамтя. Лохв. у.
Ря́мця, ців, мн. Рамка. Мир. ХРВ. 120.
Ря́м'я, м'я, с. Рубище. Світиться у вас крізь рям'є тіло. К. ЦН. 238. Не одежа на ній, а старече рям'я. Кв. I. 215.
Ря́нда, ди, ж. Лоскутъ, тряпка. Вх. Лем. 463. Ум. Ря́ндка, ря́ндочка. Вх. Уг. 266.
Рянда́вий, а, е. Оборванный, рваный, въ лохмотьяхъ. Ряндава кошуля. Вх. Лем. 463.
Ря́ндка, ря́ндочка, ки, ж. Ум. отъ рянда.
Ря́ндя, дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Ряндя́рь, ря́, м. Ветошникъ. Угор.
Ряпу́ха, хи, ж. = Рапавка. Вх. Пч. II. 16.
Ря́са, си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Ряси́ти, шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.
Ряси́ця, ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Ря́ска, ки, ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = Ряса 2. МУЕ. III. 48.
Рясни́й, а́, е́. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грин. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Нп. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. Посл. Ум. Рясне́нький, рясне́сенький.
Рясни́стий, а, е = Рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Рясни́ця, ці, ж. = Рясиця. КС. 1883. II. 393.
Рясні́ти, ні́ю, єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71.
Ря́сно, нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. I. 524. Рясно-
