Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ряса

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ряса
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́са, си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.