Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рясити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рясити
Берлін: Українське слово, 1924

Ряси́ти, шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.