Словарь української мови (1924)/рясити
Зовнішній вигляд
◀ ряса | Словарь української мови Р рясити |
рясиця ▶ |
|
Ряси́ти, шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.