Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рясиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рясиця
Берлін: Українське слово, 1924

Ряси́ця, ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.