рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. Рясне́нько, рясне́сенько.
Рясно́та, ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатериносл. у.
Рясо́та́, ти́, ж. = Ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Каменец. у. Объ одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Ряст, ту, м. Раст. а) Primula veris. Маркев. 6. б) Corydalis solida Smith. ЗЮЗО. I. 120. в) Scilla bifolia L. ЗЮЗО. I. 135. г) — бі́лий. Corydalis cava Schveig et Koerth. ЗЮЗО. I. 174. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Топта́ти ряст — жить, не топта́ти ря́сту — умереть. Сим. 219. Мабуть уже йому рясту не топтати. Ном. № 8228. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла. Грин. II. 144.
Рятува́ння, ня, с. Спасаніе.
Рятува́ти, ту́ю, єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. Рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.
Рятува́тися, ту́юся, єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались. МВ. II. 74.
Ряту́йточки, гл. Ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки! Лохв. у.
Ряту́н, на́, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Ряту́нка, ки, ж. Спасительница, спасающая. Лохв. у.
Ряту́нок, нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. НВолын. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Ря́хатися, хаюся, єшся, гл. Собираться, трогаться. Свати вже ряхались додому. Канев. у. Я вже й ряхатися не буду. Лубен. у.
Ря́хта, ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Ряхті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне пір'я на сонці. Федьк. Пов. 46.
Ряхтяни́й, а́, е́. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Ря́цьки, нар. = Рачки. Угор.
Ряцькува́ти, ку́ю, єш, гл. = Рачкувати. Угор.
