Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/609

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
С.
 

С, пред. = З.

Са! а са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. I. 65.

Сабани́ти, ню́, ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.

Са́баш, шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.

Сабаші́вка, ки, ж. 1) Родъ еврейской шабашковой шапки. Желех. 2) У евреевъ: шабашковая водка. Желех. 3) У евреевъ: шабашковая свѣча. Желех.

Сабашува́ти, шу́ю, єш, гл. О евреяхъ: праздновать субботу.

Сабе́, меж. = Цабе.

Саблу́к, ка́, м. саблу́ка, ки, ж. Сортъ яблокъ. Подольск. губ.

Са́вка, ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.

Са́вити, влю, виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007.

Савти́ра, ри, савтирь, рі, ж. Испорч. псалтирь. Екат. у. Слов. Д. Эварн.

Саву́л, ла, саву́ла, ли, м. = Осавул, осавула.

Сага́, ги́, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.

Сагайда́к, ка́, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. Сагайдачо́к.

Сагани́стий, а, е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.

Сагма́л и саґмал, лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.

Саґа́н, на́, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Желех. Ум. Саґа́ник, саґа́нчик, саґане́ць.

Саґмал, лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.

Сад, ду, м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч. — виногра́д. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. Садо́к, садо́чок, са́донько. Садок вишневий коло хати. Шевч.

Са́джавка, ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.

Саджа́ти, джа́ю, єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598.

Са́джений, а, е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами. К. Бай. 21.

Сади́ба, би, ж. Усадьба. О. 1862. VI. 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. II. 33.

Сади́кати, каю, єш, гл. Тузить, бить. Лубен. у.

Сади́ти, джу́, диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука́. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і „не до соли“ промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.

Сади́тися, джу́ся, дишся, гл. Сажаться, быть сажаему. Картопля садиться, а мак сіється.

Саді́бня, ні, ж. Питомникъ для растеній. Лубен. у.

Садівни́к, ка, м. Садовникъ. Каменец. у. Єв. І. XX. 15.

Садівни́чий, а, е. 1) Садовничій. Черк. у. 2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку. Канев. у.

Садівни́чити, чу, чиш, гл. Заниматься садоводствомъ. Волч. у. (Лобод.).

Саді́ння, ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсот-