Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/755

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
Т.
 

Т, пред. = Д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же т ній батенько її. Гол. IV. 90.

Та, сз. 1) И, да. Батько та мати. Харьк. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Шевч. Од моря та й до моря. К. Псал. 164. 2) Но, да. Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. Котл. Нп. 340. 3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Левиц. I. 208. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. Нп. Та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. Та-'дже, та-же,́ та-же́ ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже́, та адже́ ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Гол. I. 82. Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.

Та, мѣст. женск. р. при муж. р. той.

Та! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш. Шейк.

Таба́к, ку́, м. Табакъ. Драг. 13. Ум. Табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614.

Таба́ка, ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. Я тебе зімну́ на таба́ку. Въ порошокъ тебя изотру! 2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. Ум. Таба́чка.

Табаке́рка, ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Рудч. Ск. II. 179. Ум. Табаке́ронька, табаке́рочка.

Табаке́рчина, ни, ж. Плоховатая табакерка. Ум. Табаке́рчинка.

Таба́нити, ню, ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.

Табате́рка, табати́рка, ки, ж. = Табакерка. Дід виняв луб'яну табатирку, понюхав табаки. Мир. ХРВ. 53. Ум. Табати́рочка.

Табача́рка, ки, ж. = Табакерка. Желех.

Табаче́нція, ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.

Табачи́на, ни, ж. = Табака. Шейк. Ум. Табачинка.

Таба́чити, чу, чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.

Таба́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ табака. 2) Раст. Raminculus sceleratus. Вх. Пч. I. 12.

Табачко́вий, а, е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку. Шейк.

Таба́чник, ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.

Таба́чників, кова, ве. Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.

Таба́чницин, на, не. Принадлежащій табачниці. Шейк.

Таба́чниця, ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.

Табачо́к, чку́, м. Ум. отъ табак.

Таба́шний, а, е. Табачный.

Таба́шник, ка, м. и пр. = Табачник и пр. КС. 1882. III. 60.

Табин, ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.

Табино́вий, а, е. Сдѣланный изъ табину. Шейк.

Табі́вка, ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ. Шух. I. 121, 128, 279.

Та́бір, бору, м. = Табор. Гол. IV. 403.

Та́бла, ли, ж. = Табівка. Вх. Зн. 68.

Табли́ця, ці, ж. 1) Дощечка, таблица. Стояла таблиця біла, а на ній були виписані мої гріхи. Гн. II. 76. 2) Классная доска. Шейк. 3) Вывѣска, доска съ надписью. На стовпі таблицю прибив і