Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Нп. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. I. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. Темни́чка, темни́ченька. КС. 1883. VI. 214.
Темни́чний, а, е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Темні́сінький, а, е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Темні́сінько, нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько. МВ. (О. 1862. I. 74).
Темні́січкий, а, е = Темнісінький. Шейк.
Темні́січко, нар. = Темнісінько. Шейк.
Те́мність, ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Темні́ський, а, е = Темнісінький. Шейк.
Темні́сько, нар. = Темнісінько. Шейк.
Темні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. I. 17.
Темні́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Те́мно, нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. Ум. Темне́нько, темне́сенько.
Темножо́втий, а, е. Темножелтый. Шейк.
Темнозеле́ний, а, е. Темнозеленый. Темнозелена сукня. Левиц. I. 285.
Темнолу́гий, а, е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих. К. Псал. 30.
Темноо́кий, а, е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Темноруди́й, а́, е́. Темнорыжій. Шейк.
Темнору́сий, темноруся́вий, а, е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. I. 11.
Темноси́вий, а, е = Темносірий.
Темноси́ній, я, є. Темносинє небо. Левиц.
Темносі́рий, а, е. Темносѣрый. Шейк.
Темно́та, ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. I. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) Соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Темночерво́ний, а, е. Темнокрасный.
Те́мнощі, щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Темнува́тий, а, е. Темноватый. Левиц. I. 163.
Темню́чо, нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.
Темня́, ні́, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Темперува́ння, ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Темперува́ти, ру́ю, єш, гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г.
Те́мрява, ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. Тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. М. Пр. 167.
Те́мрявий, а, е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Тем'яжи́ти, жу́, жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли. Н. Волын. г.
Тенгери́ця, ці, ж. Раст. Кукуруза = Кендериця. Угор.
Тендери́ця, ці, ж. = Тенгериця = Кендериця. Вх. Зн. 25. Ум. Тендери́чка. Шейк.
Тенді́тний, а, е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Тене́тка, ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Тене́то, та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тене́та. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш. Полт. Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця. Грин. II. 240.
Тені́ти, ню́, ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Тень-тень! меж. 1) Выражаетъ звонъ,
