Тели́ця, ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ном. № 11843. Ум. Тели́чка, тели́ченька, тели́чечка.
Телі́га, ги, ж. 1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі. Ном. стр. 302, № 425. 2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Борз. у. Ум. Телі́жка, телі́жечка.
Телі́й, лія́ Болѣзнь: сибирская язва. Харьк. Ворон. Волын. г. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота. Мнж. 193.
Телі́п! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Теліпа́йло, ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Теліпа́ння, ня, с. Болтаніе, качаніе.
Теліпа́нчик, ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Теліпа́ти, па́ю, єш, гл. Качать. Дивлюсь, а вороннє вже гусенятами вгорі теліпає, воронятам несе. Г. Барв. 314.
Теліпа́тися, па́юся, єшся, гл. 1) Болтаться, качаться. 2) Тащиться, идти. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8.
Телі́ш, ша́, м. 1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку. Ном. стр. 295, № 155. 2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма. Шух. I. 236.
Телу́сь, меж. Призывъ для коровъ.
Телу́ся, сі, ж. Ласкат. отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Телу́ш! меж. = Телусь. Лохв. у.
Те́льбух, ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. Тельбушо́к. Мнж. 14.
Тельбуха́тий, а, е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Тельбушо́к, шка́, м. Ум. отъ тельбух.
Тельмо́м, нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Телю́житися, жуся, жишся, гл. = Теліжитися = Плуганитися. Лохв. у.
Теля́, ля́ти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. Ум. Теля́тко, теля́тонько, теля́точко.
Теля́тина, ни, ж. 1) Телятина. 2) Телячья шкура. Пом'яни, Господи, тії книги, шо в церквах лежать.... іще й тую, що телятиною обшита. Драг. 38. Ум. Теля́тинка.
Теля́тище, ща, с. Ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала. Гол. II. 449.
Теля́тко, ка, с. Ум. отъ теля.
Теля́тників, кова, ве. Принадлежащій теля́тникові.
Теля́тник, ка, м. 1) Пастухъ, пасущій телятъ. 2) Хлѣвъ для телятъ. Шух. I. 185. Ум. Теля́тничок.
Теля́тонько, теля́точко, с. Ум. отъ теля.
Теля́чий, а, е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121. Ум. Теля́чі зу́би. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Телячки́, чо́к, чків? Молочные зубы. Шейк. См. Теля́чі зу́би.
Темеси́ти, шу, сиш, гл. Догадываться, смекать. Угор.
Теметів, това, м. Кладбище. Вх. Зн. 69.
Темзу́й, зуя́, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Темлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41.
Темля́к, ка́, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Те́мний, а, е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная. Нп. 2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Чуб. II. 46. Темний він був на очі, а ходив без поводиря. К. ЧР. 20. 3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. — на письмо́. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний. О. 1862. X. 1. 4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. К. Псал. 114. Ум. Темне́нький, темне́сенький. Окриє нас нічка темненька. Лукаш.
Те́мник, ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.
Темни́на́, ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Темни́ти, ню́, ни́ш, гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк.
Темни́ця, ці, ж. 1) Темная комната.
