Тво́рчість, чости, ж. Творческая сила, творчество. Желех.
Те, мѣст. ср. р. отъ той. Про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку. Стор. М. Пр. 46.
Теа́тр, ру, м. Театръ. О. 1861. I. 93. Я поїхала б у театр. Левиц. I. 299.
Театра́льний, а, е. Театральный. Левиц. I. 286.
Те́вкало, ла, об. 1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало. Шейк.
Те́вкання, ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Те́вкати, каю, єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Теґа́нька, ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Те́є, мѣст. = Те.
Те́єньки, те́єчки,— употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять. Шейк.
Теж, нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Те́жик, ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Тезко́, ка́, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.
Тей, того́, мѣст. = Той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.
Те́ка, ки, ж. Портфель. Ум. Те́чка. Шейк.
Тека́ч, ча́, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Те́княва, ви, ж. Течь. Тутеньки скрізь текнява така, що й сказати не можна. Кролев. у.
Текти́, течу́, че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу — перескочу. Чуб. V. 13.
Текти́ся, течу́ся, че́шся, гл. Литься. Вода по каміню течеться. Федьк.
Теку́чий, а, е. Текущій. Текуча вода.
Теку́чка, ки, ж. Нефть. Шух. I. 12.
Телегі́з, меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Телегра́ма, ми, ж. Телеграмма.
Телеграми́ст, та, м. Телеграфистъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Телегра́ф, фу, м. Телеграфъ. Гн. I. 47.
Телеграфува́ти, фу́ю, єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Теле́нка, ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Шейк. Желех. Ум. Теле́ночка. Гол. I. 226.
Теле́нь, меж., выражающее звукъ колокольчика. Ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Теле́нькання, ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Теле́нькати, каю, єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькає. Рудч. Ск. II. 176.
Теле́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Теле́п, меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Теле́пало, ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Теле́пати, паю, єш, гл. 1) Шлепать, медленно идти. Шейк. 2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден. Гн. I. 101.
Теле́патися, паюся, єшся, гл, Тащиться. Та доки ти там будеш телепатися, іди швидче. Брацл. у.
Телепе́нь, пня, м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173.
Теле́пка, ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Теле́пкати, каю, єш, гл. Говорить вздоръ, глупости. Вх. Лем. 473.
Теле́пнути, ну, неш, гл. 1) Ударить. Волын. г. Як телепнув по голові. Херсон. у. 2) Выпить, дернуть. Св. Л. 222.
Телесува́тися, су́юся, єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону. Мнж. 193. Мкр. Г. 27.
Теле́хнути, ну, неш, гл. = Телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові. Новомоск. у.
Телєчер, ра, м. = Телятник 1. Шух. I. 190,
Тели́ти, лю́, лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Тели́тися, лю́ся, лишся, гл. Телиться. Телись, ялова, давай молока. Ном. № 2689.
