жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. Тверде́нький, тверде́сенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Тверди́ня, ні, ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318.
Тверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Твердь, ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Тверді́сінький, а, е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Тверді́сінько, нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Тверді́січкий, а, е = Твердісінький. Шейк.
Тверді́січко, нар. = Твердісінько. Шейк.
Тве́рдість, дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Тверді́ський, а, е = Твердісінький. Шейк.
Тверді́сько, нар. = Твердісінько. Шейк.
Тверді́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться тверже.
Твердки́й, а́, е. ́ = Твердий. Шейк.
Тве́рдко, нар. = Твердо. Шейк.
Тве́рднути, ну, неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Тве́рдо, нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. Ном. № 2990. 2) Крѣпко. А черці в соборі воду твердо освятили. Млак. 46. Заснула вона на полі твердо. Гн. II. 124. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Г. Барв. 246. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Рудч. Ск. I. 131. Ум. Тверде́нько, тверде́сенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула. Чуб. V. 1198.
Твердота́, ти́, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Твердошку́рий, а, е. Толстокожій. Шейк.
Тве́рдощі, щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати. Шейк.
Твердю́чий, а, е. Очень твердый. Лубен. у.
Твердя́к, ка́, м. Раст. а) Lythrum Salicaria L. Анн. 205. б) Lythrum virgatum L. Анн. 206.
Твере́зий, а, е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. По-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Тверези́ти, жу́, зи́ш, гл. Отрезвлять.
Тверезі́сінький, а, е. Совершенно трезвый. Желех.
Тверезі́сінько, нар. Совершенно трезво. Желех.
Тверезі́січкий, а, е = Тверезісінький. Желех.
Тверезі́січко, нар. = Тверезісінько. Желех.
Твере́зість, зости, ж. Трезвость. Шейк.
Тверезі́шати, шаю, єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Твере́зо, нар. Трезво. К. Бай. 153.
Тверезя́ка, ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Твій, твоя́, твоє́, мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер. Шейк.
Твір, тво́ру, м. 1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. К. (Хата, XIV).
Творе́ць, рця́, м. Творець. Бачить же Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692.
Тво́риво, ва, с. = Твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Твори́тель, ля, м. = Творець. Шевч. II. 260.
Твори́ти, рю́, риш, гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19.
Твори́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.
Творі́ння, ня, с. = Твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. Творі́ннячко.
Творці́в, це́ва, ве. Принадлежащій творцу. Шейк.
Тво́рчий, а, е. Творческій.
