Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/772

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

носить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку. Мет. 259.

Терпки́й, а́, е́. Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Рудч. Ск. II. 24. Ум. Терпке́нький.

Те́рпкість, кости, ж. Терпкость. Шейк.

Те́рпко, нар. Терпко. Ум. Терпке́нько.

Терпкува́тий, а, е. Терпковатый.

Терплі́ння, ня, с. = Терпіння. За терпління дасть Бог спасіння. Ном. № 9428.

Терпля́чий, а, е. Терпѣливый. Терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = Голодна кутя. ХС. I. 72.

Терпя́чка, ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. I. 298.

Терплячки́й, а́, е́Терпѣливый. НВолын.

Те́рпнути, ну, неш, гл. Коченѣть, терпнуть.

Терполо́ї, ло́їв, мн. = Кирполої. Херс.

Терпу́г, га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.

Терпу́га, ги, ж. Водка. Угор.

Те́рсувати, сую, єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш. Константиногр. у.

Терта́к, ка́, м. и пр. = Тартак и пр.

Те́рти, тру, треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. I. 251. Дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре. Ном. № 8208.

Те́ртися, тру́ся, тре́шся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. Ком. II. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82. 3) О рыбахъ: метать икру. Шух. I. 225.

Терти́ця, ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. Терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.

Тертичи́на, ни, ж. 1) Одна доска. Шейк. 2) Плоховатая доска. Шейк. Ум. Тертичи́нка.

Терти́чник, терти́шник, ка, м. Пильщикъ досокъ. Вас. 205. Ум. Терти́чничок.

Те́ртка, ки, ж. = Тертушка. Ум. Те́ртечка.

Терту́ха, хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.

Те́ртушка, ки, ж. Терка. Котл. Ен.

Терх, ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. I. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.

Терхі́вка, ки, ж. = Терх 1. Ум. Терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили. Гол. II. 250.

Те́рція, ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. I. 345. КС. 1882. VIII. 282.

Теря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Шейк. Літа мої молодії, марне вас теряю. Гол. I. 323. 2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. АД. I. 109. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє. КС. 1882. XII. 491.

Тес, су, м. 1) Тесъ, тесина, тесаная доска. 2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.

Теса́к, ка́, м. = Тесака. Шейк. Ум. Тесачо́к.

Теса́ка, ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.

Теса́н, на́, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.

Тесани́на, ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. Тесани́нка.

Теса́ти, шу́, шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.

Тесачо́к, чка́, м. Ум. отъ тесак.

Тесе́льський, а, е. Плотничій. Тесельський цех. Шейк.

Тесе́льчик, ка, м. Ум. отъ тесля.

Тесівни́ці, ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.

Теско́, ка́, м. = Тезко. Вх. Зн. 69.

Те́слик, ка, м. Ум. отъ тесля.

Тесли́ця, ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки.