Торка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. торкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.
Торкну́ти, ся. См. Торкати, ся.
Торкону́тися, ну́ся, не́шся, гл. = Торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Торкота́ння, ня, с. = Торохтіння.
Торкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Торкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Торкотати. Ой, битиму: будут тобі кости торкотіти, як біб в бордюзі. Вх. Зн. 70.
Термо́сити, шу, сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
I. То́рок, ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. I. 259. 3) мн. тороки́. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. I. 124, 132. Білі рушники — шовкові тороки. Нп. Каменец. у. Ум. Торочо́к.
II. То́рок, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3—4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
То́ронко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.
То́роп, па, м. Поспѣшность, смятеніе. З торопа не вгледіла, де що і стоїть. Новомоск. у.
Торопа́, пи́, ж. = Тропа. Взя́ти торопу = Вхопи́ти тропу́. Чи вони не возьмуть собі торопи, як робить, чи хто їх знає, а у них завжде хліба нема. Екатериносл. у.
Торо́па, пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Торопа́ло, ла, об. 1) = Торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Торо́пати, паю, єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. Угор. 2) Болтать. Вх. Зн. 70.
Торопи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Торопле́ний, а, е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. I. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Тороро́! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
То́рос, су, м. = Тарас. Левч. 42.
Торототі́ти, точу́, чеш, гл. = Таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
То́рох, ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.
Торо́х! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Котл. Ен. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить. Г. Барв. 272.
Торо́хкати, каю, єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237.
Торохкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Торохтіти. Решето торохкоче. Чуб. Торохкоче ложками. О. 1861. XI. Св. 55.
Торохкоті́йка, ки, ж. = Торохтійка.
Торохкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Торохкотати.
Торохне́ча, чі, ж. Стукъ, грохотъ, шумъ. О. 1862. IX. 65. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде. Харьк.
Торо́хнути, ну, неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. Драг. 106. (Стрілець) націливсь, як торохне. Драг. 42. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. К. Досв. 209. Громом торохнуло в гори й долини. Щог. Сл. 61.
Торо́хнява, ви, ж. Грохотъ. Така торохнява у тому млині. Лебед. у.
Торохта́, ти́, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили. Г. Барв. 343.
Торохте́ло, ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Торохті́й, тія́, м. Крикунъ, пустозвонъ. Шейк. Торохтія́ везти́. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.
Торохті́йка, ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Торохті́лка, ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. Торохті́лочка.
Торохті́ло, ла, с. = Торохтело. Харьк. у.
