Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/793

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Трактиї́рничка, ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика. Гн. II. 141.

Трактиї́рня, ні, ж. = Трахтир. Гн. II. 141.

Тракти́рня, ні, ж. = Трактиїрня. Драг. 257.

Трактува́ння, ня, с. Угощеніе. Шейк.

Трактува́ти, ту́ю, єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.

Тра-ла-ла! меж. для выраженія радости. Тра-ла-ла, тра-ла-ла, на базарі була. Шевч. „Гуляй душа! Тра-ла-ла!“ на ввесь шинк гукає. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).

Транда́филь, лі, трандафира, ри, ж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. I. 134. Трандафиль там цвіла, хороша, повна, любо подивиться. Свиня під неї тиць і кинулась назад.... трандафиль поколола пику. Гліб. (1895). 157.

Трандахил, лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L. Анн. 346.

Трандахи́ловий, а, е. Сиреневый. Шейк.

Трапа́ш, ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. I. 81.

Тра́пеза, зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. I. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк.

Тра́пезувати, зую, єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.

Трапля́ти, ля́ю, єш, сов. в. тра́пити, плю, пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.

Трапля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. тра́питися, плюся, пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. I. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міус. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Нп. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.

Трапо́к, м. Только въ выраженіи: на трапку́. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.

Тра́пок, пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.

Трапу́нок, нку, м. Случай. Сквир. у.

Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.

Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.

Тра́та, ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.

Тра-та-та! меж. для выраженія барабаннаго боя. Шейк.

Тра́тити, чу, тиш, гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном. 3) Казнить, лишать жизни. Гн. I. 57. Вдовин-синонька тратити гадають. Гол. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила. Гн. II. 127.

Тра́титися, чуся, тишся, гл. Тратиться.

Тратува́ти, ту́ю, єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Каменец. у.

Тра́фити, ся. См. Трафляти, ся.

Трафля́ти, ля́ю, єш, сов. в. тра́фити, флю, фиш, гл. = Трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.

Трафля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. тра́фитися, флюся, фишся, гл. = Траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти. Лукаш. 119.

Трафни́й, а́, е́. Негодный для употребленія евреямъ, нечистый. Трафне м'ясо. Шейк.

Тра́хати, хаю, єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла. Черниг. у. Слов. Д. Эварн.

Тра́хвити, — ся, хвлю, — ся, хвиш, — ся, гл. = Трафити, ся = Трапити, ся. Трахвив го в седно. Ном. № 1782.

Трахт, ту, м. Трактъ, большая дорога. Гн. II. 192. І на трахт теплицький справив сина. Мкр. Н. 39. Ум. Трахто́чок. Постав шинок на трахточку — шинкувати буду. Чуб. V. 300.

Тра́хта, ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче. Ном. стр. 300, № 372.

Трахте́рня, ні, ж. = Трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде. ЗЮЗО. II. 458.

Трахти́р, ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.

Трахти́рний, а, е. Трактирный. Шейк.

Трахти́рник, ка, м. Трактирщикъ. Шейк.