Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/796

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. I. 177. 4) Младшій пастухъ при чабані́ и личмані́. Черном. 5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Котл. Ен. I. 19. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. Мкр. Н. 30. Зуба́ми третяка́ вибива́ти. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ. О. 1862. IV. 88. 6) Порода чеснока. Вас. 204. Ум. Третячо́к. Бичок-третячок. Ном. № 10211.

Тре́фити, флю, фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.

Трець, терця́, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.

Тре́чи, числ. = Тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.

Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.

Три, трьох, числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.

Триб, бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. См. Верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. Вона́ йде́ свої́м три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохв. у. 3) Триб-зілля = Трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. Трибо́к. Вас. 165.

Трибли́стий, а, е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.

Трибо́к, бка́, м. Ум. отъ триб.

Трибра́тній, я, є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.

Трибу́лька, ки, ж. = Требулька. ЗЮЗО. I. 111.

Трибу́н, на, м. 1) Трибунъ. 2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.

Трибу́на, ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.

Трибуна́л, лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. К. ХП. 4 5. Ми судимось громадським трибуналом. К. ПС. 24.

Трибу́х, ха, м. Требуха. Шейк.

Трибуха́тий, а, е = Трембухатий. Желех.

Трибушо́н, на, м. Штопоръ. Желех.

Трива́вий, тривавки́й, а, е. Выносливый, воздержный. НВолын. у.

Трива́лий, а, е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.

Трива́лість, лости, ж. 1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости. Каменец. у. 2) Прочность.

Трива́льний, а, е = Тривалий 2.

Трива́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. До́бре трива́ти з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав. Федьк. 2) Длиться, продолжаться. 3) Трива́й, трива́йте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. Шевч. „Тривайте! — гукав Кобза: — „глядіть, щоб кінь не забив котру“. Стор. М. Пр. 52.

Три́вни́й, а, е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у.

Тригу́ба́ч, ча́, м. Губастый, съ большими губами. Угор.

Тригу́бий, а, е. Съ заячьею губою. Шейк.

Тридев'я́тий, а, е. числ. Двадцать седьмой.

Три́дев'ять, ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете. Шевч.

Тридеся́тий, а, е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.

Три́десять, ти, числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.

Тридньо́вий, а, е. Трехдневный. НВолын. у.

Три́дцятеро, числ. Тридцать душъ, штукъ. Тридцятеро й троє на подвір'ячко твоє. Чуб. У три́дцятеро. Въ тридцать разъ. Та взяла вже тепер шовку у тридцятеро, чи що, та й обмотала знов. Рудч. Ск. II. 70.

Тридця́тий, а, е. числ. Тридцатый.

Тридця́тка, ки, ж. 1) Полотно очень тонкое, въ 30 пасмъ. 2) Копа́-тридцятка. Счетная единица при продажѣ на базарѣ готовыхъ оконъ: 30 штукъ. Вас. 150.

Тридця́ток, тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. О. 1862. I. 29. Років коло тридцятка назад. Ном. № 11734.

Тридцятолі́тка, ки, ж. Женщина трид-