Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/798

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Три́путень, тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.

Три́путник, ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.

Три́п'ять, ти числ. Пятнадцать. Поки трип'ять (тижднів по Різдві) не мине, то не буде тепла. Ном. № 519.

Трирі́шній, я, є. Трехлѣтній. НВолын. у. До він убогий! У нього трирішня пшениця стоїть на току. Каменец. у.

Трисв'яти́й, а́, е́. Пресвятой, святѣйшій. Оттакої трисвятої. Ном. № 6362.

Три́ста, числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли. Ном. стр. 292, № 60.

Триття́, тя́, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.

Триу́мф, фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно. К. Бай. 32.

Триумфа́льний, а, е. Тріумфальний, торжественный. Триумфальну ґалеру тобі.... я дарую. К. МБ. XII. 279.

Триумфува́ти, фу́ю, єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати. К. ХП. 73.

Три́хи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи. Ном. № 10952.

Трицалі́вка, ки, ж. Трехдюймовая доска. МУЕ. III. 29.

Три́чи, числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Лебед. у. Буде твоя вража дочка на день тричи бита. Чуб. V. 424.

Три́шия. Въ выраж.: у три́шия гна́ти — въ шею гнать. Тільки цап стрибне у панський сад, на шиї дзвін дзень-дзень! народ заворушився, і гостя в тришия в кошару мусять гнать. Греб. 362.

Трі́бний, а, е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.

Трібува́ти, бую, єш, гл. = Требувати. Вх. Лем. 475.

Тріва́ти, ва́ю, єш, гл. = Тривати.

Тріво́га, ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Грин. I. 185. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. К. Досв. 13. І позникали дні безумних у трівозі. К. Псал. 179.

Тріво́жити, жу, жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.

Тріво́житися, жуся, жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірш лякалися й трівожилися. МВ. III. 29.

Тріво́к, вку́, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку. Федьк.

Трі́йка, ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.

Трі́йло, ла, с. = Трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.

Трійни́к, ка́, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.

Трі́йця, тро́йця, ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. I. 270, 299—301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25. 3) Раст. а) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. I. 176. б) — бо́жа. Hypericum montanum. Вх. Пч. I. 10.

Трійча́к, ка́, м., а чаще во мн. Трійчаки́ = Тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатериносл. у.

Трі́йчичка, ки, ж. Тройная те́рлиця. Вх. Зн. 71.

Трін, тро́ну, м. Рыбій жиръ. Шейк. См. Трон 3.

Трі́ні, трі́ньки, тріню́ні, тріню́сі, нар. Немножечко. Полт. г., Харьк. г., Екатериносл. г. Слов. Д. Эварн.

I. Тріп, меж. для выраженія встряхиванія, дрожанія. Драг. 181.

II. Тріп, пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. НВолын. у.

Тріпани́на, ни, ж. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Трепка. Шейк. 3) Выколачиваніе пыли, вытряхиваніе. Шейк. Ум. Тріпани́нка.

Трі́пання, ня, с. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Битье, наказаніе розгами. Шейк. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. Шейк. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).

Трі́пати, паю (тре́плю), єш (тре́плеш), гл. 1) Трясти, вытряхивать. Кіев. г., Волын. г. Драг. 91. Тріпай килим. Шейк.