Трупі́на, ни, ж. Слои древесины. Шух. I. 176.
Трупі́шати, шаю, єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Тру́пкати, каю, єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат. Вх. Уг. 271.
Трупови́й, а́, е́. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Трупої́д, да, м. Червь, поѣдающій трупы. Шейк.
Трупої́дний, а, е. Трупоядный, ѣдящій трупы. Шейк.
Тру́п'я, п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я. Драг. 308.
Трус, су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11. 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!… ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.
Труса́, си́, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Труса́к, ка́, м. = Трусь. Вх. Зн. 71.
Трусани́на, ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Тру́севий, а, е = Струсевий. Трусеве перо. Гол. II. 58.
Тру́сик, ка, м. Ум. отъ трусь.
Труси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. МВ. (О. 1862. III. 69). От прийшов той чоловік трусити (вершу). Мнж. 121. Трясця трусить. Ном. Дра́нтям труси́ти. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) Ко́мін, са́жу труси́ти. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити. Грин. I. 17.
Труси́тися, шу́ся, сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. М. Пр. 156.
Трусихвостка, ки, ж. = Трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Трусі́й, сія́, м. Производящій обыскъ.
Тру́ска, ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.
Тру́скавка, ки, ж. Раст. Fragaria collina Ehrh. Шейк.
Тру́скання, ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Тру́скати, каю, єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Трусли́н, ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Трусни́к, ка́, м. Заяцъ. Вх. Зн. 71.
Трусни́ця, ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.
Трусну́ти, ну́, не́ш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Тру́сок, ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.
Трусо́к, ску́, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.
Трусь, ся́, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Шейк. Вх. Зн. 71. Ум. Тру́сик.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Труськи́й, а́, е́. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Тру́сько, нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Трусько́м, нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Трут, та, м. 1) = Трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71.
Тру́та, ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Тру́та-зі́лля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. Ум. Тру́тка.
Тру́тень, тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.
Трути́зна, ни, ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. I. 292.
Трути́знина, ни, ж. = Трутизна. Угор.
Трути́на́, ни, ж. = Трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. Трути́нонька.
Тру́тити. См. Тручати.
Труті́вка, ки, ж. = Трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала? Гол. I. 290.
Тру́тка, ки, ж. Отрава. Также отрава для рыбъ. См. Трійка. Вх. Зн. 26.
Тру́тник, ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. I. 132.
Тру́тнів, нова, ве. Относящійся, свой-
