Ущу́лити, лю, лиш, гл. Прижать; сжать.
Ущу́літи, лію, єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо. Мил. 170.
Ущуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ущу́хнути, хну, неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Ую́к, ка, м. = В'юк. Вас. 210.
Уюко́вий, а, е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Ую́н, на́, м. = В'юн. Мнж. 28.
Ую́чити, чу, чиш, гл. Вьючить.
Уя́ва, ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. Уя́вонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. III. 101.
Уяви́ти, ся. См. Уявляти.
Уявки́, нар. Явно, открыто. Узяв тїї|тії гроші уявки сперед його очей. Васильк. у. В'явки казати сього не можна. Кролев. у.
Уявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. уяви́ти, влю́, виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. III. I.
Уявля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. уяви́тися, влю́ся, вишся, гл. Представляться, представиться, воображаться, вообразиться.
