которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянутъ неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Хохо́л, ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273.
Хохола́з, за, хохола́к, ка, м. Насѣк. клещакъ большой, уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 479.
Хохола́ня, ні, ж. = Хохолаз. Вх. Лем. 479.
Хохо́лик, ка, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. Хохо́личок.
Хохуль и хохуля, лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Хоць, хоця́й, сз. = Хоть. Рудч. Ск. I. 66. О. 1862. VI. 95.
Хоч, хоча́, хоча́й, хоче́нь, сз. = Хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Посл. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Чуб. V. 901. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Каменец. у. Хоч що.... Что бы ни.... Хоч що буде, — не оглядайсь. Грин. I. 67. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де.... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду. Васильк. у.
Хо́щик, ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик. Чуб. V. 1001.
Храбо́ри, мн. = Хорбури. Вх. Лем. 479.
Храбрува́ти, ру́ю, єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере! Котл. Ен.
Храбрува́тися, ру́юся, єшся, гл. = Храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.
Храбу́з, зу, м. Мелкіе, не тугіе кочни капусты. Уман. у. Яка там капуста, — самий храбуз: хиба на борщ тільки й покришити. Брацл. у.
Храбу́р, ря, м. = Храбори. Вх. Уг. 273.
Храбу́ст, ту, м. 1) Раст. а) Cirsium oleraceum. ЗЮЗО. I. 176. б) Carduus crispus L. ЗЮЗО. I. 115. См. Хробуст. 2) Капустные листы. Мнж. 123.
Храм, му, м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. I. 216.
Храма́ти, ма́ю, єш, гл. = Хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.
Храма́чка, ки, ж. = Хрімка. Вх. Лем. 479.
Храми́й, а́, е́ = Хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.
Храми́на, ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Храмни́к, ка́, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Храмови́й, а́, е́. Храмовой. Храмовий празник. Стор. II. 155.
Храмо́та, ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Храмува́ння, ня, с. Празднованіе храмоваго праздника. Вернулась наша Параска з храмування до господи. Г. Барв. 104.
Храмува́ти, мую, єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Храни́тель, ля, м. Хранитель. І да поможуть мені всі святії хранителі. Чуб. I. 129.
Храни́ти, ню́, ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.
Хранцу́з, за, м. Французъ. Як творив Господь.... народи, зробив москалів, хранцузів, татар. Драг. 194.
Храп, па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Гн. II. 170. Я мав на нього храпа. Ольгопол. у. 2) = Бовт 1. Вх. Пч. II. 26. 3) мн. Хра́пи. Переносица у животныхъ. Сим. 219. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах. ЕЗ. V. 31.
Храп, меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця. ЗОЮР. II. 28.
Хра́па, пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. НВолын. у.
I. Храпа́вий, а, е = Рапавий. Желех.
II. Храпа́вий, а, е. Хриплый. Желех.
Храпі́й, пія́, храпко́, ка́, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.
Храпли́вий, а, е = II. Храпавий. Желех. Храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Хра́плє, ля, с. = Храпа. Вх. Зн. 77.
Храща́ти, щу́, щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Хребе́т, бта́, м. 1) Хребетъ, спина. Мил. М. 39. Досиділась що й сорочки на
