Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/927

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. Рудч. Ск. I. 177. На хребті́ ма́ти що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. Г. Барв. 483. На хребе́т зароби́ти що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому вмірати. Г. Барв. 269. З хребта́ зніма́ти що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шустелину здіймати: і се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369. 2) Тупой край пилы. Шух. I. 175.

Хребе́тник, ка, м. Часть бороны см. Борона. Шух. I. 165.

Хребти́на, ни, ж. = Хребет. Г. Барв. 354. Як день, так ніч без рам'я на хребтині. К. Іов. 53.

Хре́лівна, ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.

Хрест, та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. I. 65. Хресто́м благослови́ти. Осѣнить крестомъ. Хреста́ поклада́ти. Креститься, осѣнять себя крестомъ. У хрест увести́. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. У хрест увійти́. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. III. 52. 2) Также и мн. хрести́. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. I. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. I. 126. 7) — соба́чий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скла́сти на соба́чий хрест. Кіев. у. 8) мн. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = Хрестини. Мил. 22. Ум. Хре́стик, хре́стичок, хре́щик.

Хреста́тий, а, е = Хрещатий. Шух. I. 284. Хрестатий барвінок. МУЕ. I. 149. (Полт.). Хрестате вирізування. Черк. у.

Хреста́то, нар. Крестообразно, накрестъ. Шух. I. 193.

Хреста́чний, а, е. Положенный крестообразно. Шух. I. 166.

Хресте́ць, тця́, м. = Хрест 2. ХС. I. 75.

Хре́стик, ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. I. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. I. 176.

Хрести́льниця, ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.

Хрести́ни, ти́н, ж. мн. Крестины. Мил. 22. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми. Ном. № 8054.

Хрести́нний, а, е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.

Хрести́тель, ля, м. Креститель. Рудч. Ск. I. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.

Хрести́ти, щу́, стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. I. 97.

Хрести́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Креститься, принимать крещеніе. 2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься. Макс.

Хре́стичок, чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мере́жці. Чуб. VII. 415.

Хрестки́, кі́в, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки. Черниг. у.

Хре́стний, а, е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. III. 25.

Хресто́ви́й, а, е. Крестовый. Хрестові́ у́ставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. I. 48, 49.

Хрестови́ння, ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр. Херс.

Хре́стці, ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго поста. Ном. № 423. Сим. 204.

Хрестя́нин, на и пр. = Християн и пр.