Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.
Чикилди́ха, хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.
Чи́кір, кору, м. = Сикір. Вх. Пч. II. 13.
Чикну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Чи́колодок, дка, чи́колонок, нка, м. = Чиколоток. Желех.
Чи́колоток, тка, м. 1) = Щиколоток. Вх. Пч. I. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. I. 15.
Чику́лівка, ки, ж. = Верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Чим. Творит. пад. отъ що. (См.).
Чима́ли́й, а, е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Рудч. Ск. I. 25. Розвела пожар чимал. Котл. Ен. I. 37. Ум. Чимале́нький.
Чима́ло, нар. Порядочно, довольно много, значительно. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло, і в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. Ум. Чимале́нько.
Чимба́рка, ки, ж. Родъ верхней одежды у мѣщанъ. А міщанство! У них своя одежа.... чимбарка суконна.... О. 1862. VIII. 33. См. Чамара, чемера, чемерка.
Чимба́рь, ря́, м. и пр. = Чинбарь и пр. О. 1862. I. 52.
Чимбі́р, бо́ру, м. = Крайка. Вх. Зн. 80. Ум. Чимборик. Вх. Зн. 80.
Чимбра́с, су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum. Вх. Пч. II. 30.
Чиме́рка, ки, ж. = Чемерка.
Чимисува́ти, су́ю, єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. I. 133. (Полтав.).
Чимсати, саю, єш, гл. = Чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Чимчикува́ти, ку́ю, єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Чин, ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. НВолын. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. II. 32.
Чи́на, ни, ж. — ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. I. 126.
Чина́рка, ки, ж. = Чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. Чина́рочка.
Чинарчи́на, ни, ж. = Чинарка. Харьк. у.
Чинба́рити, рю, риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чинбари́ха, хи, ж. Жена кожевника.
Чинба́рня, ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ. (Залюбовск.).
Чинба́рство, ва, с. Кожевничество.
Чинба́рський, а, е. Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226.
Чинба́рь, ря́, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Чинбу́рка, ки, ж. „Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря“. Єйскъ. Слов. Д. Эварн.
Чинга́л, ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.
Чиндоко́ра, ри, ж. См. Цінгакора. А на йому шуба люба, а на шубі чиндокора, на чиндокорі поясочок. Чуб. III. 457.
Чине́нник, ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Чи́ни, нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Константиногр. у. МУЕ. III. 21. Шух. I. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.
Чини́ти, ню́, ниш, гл. 1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Її мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. Чини́ мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. I. 260. Чині́те ла́ску! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476. 2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. I. 238. 3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Чини́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. II. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого.
