рий. Ном. № 8677. Воли мої половії, чому не орете? Нп. Чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. МВ. II. 33. Чом таки́. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. МВ. II. 89. 2) Чому́. Дат. пад. отъ що.
Чому́сь, нар. Отчего-то, почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється. Мет. 250.
Чомха́ти, ха́ю, єш, гл. = Чмовхати. Угор.
Чо́ник, ка, м. = Човник 2. МУЕ. III. 25.
Чо́нок, нка, м. = Човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.
Чоп, па, м. Рыба Lucioperca volgeusis. Браун. 22.
Чопа́тий, а, е. Притупленный. Угор.
Чо́пень, пня, м. Въ загадкѣ: горящій фитиль плошки. Чорна коробочка, золотий чопень (каганець). Чуб. I. 309.
Чопе́ць, пця́, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця. Ном. стр. 292, № 66.
Чопи́ти, плю, пиш, гл. Притуплять. Угор.
Чопове́, во́го, с. Пошлина за право продажи спиртныхъ напитковъ. Помогай Біг, жиде! як же ми ся маєш? Ой та кажуть люде, що ти гроші маєш. — Нема пак, заплатив єм за чопове. Гол. III. 471.
Чопови́й, а́, е́. Относящійся къ чопу. Чоповий свердел. Буравъ средняго размѣра. — брат. См. Брат.
Чопо́к, пка́, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Чопо́чок, чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Чо́рен, рна, не. Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.
Чо́рна, ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: „У чорну його!“ О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. I. 30.
Чорне́нечкий, а, е. Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.
Чо́рний, а, е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Нп. Чорні брови маю, та й не оженюся. Нп. Чорна свита. МВ. I. 108. Чорна хмара. МВ. II. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Нп. Чо́рне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209. Чо́рне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) Говори́ти по чо́рному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. Чорне́нький, чорне́сенький. Чуб. V. 243. Чорне́нечкий. Вх. Зн. 81.
Черни́ло, ла, с. 1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Чернила. 3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ. Сумск. у.
Чорни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила… дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.
Чорни́ця, ці, ж. 1) = Черниця. МВ. II. 199. 2) Раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35.
Чорни́ш, ша́, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Чорні́сінький, а, е. Чернехонькій.
Чорні́сінько, нар. Чернехонько.
Чо́рність, ности, ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511.
Чорні́ти, ні́ю, єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Чо́рно, нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Ном. № 2884. Чорни́м-чорно. Совершенно черно. НВолын. у. Ходи́ти чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. Чорне́нько, чорне́сенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько. Рудч. Чп. 211.
Чорно́бил, лу и чорно́биль, лю, м. Раст. Artemisia vulgaris L. ЗЮЗО. I. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилом спати. Грин. II. 122.
Чорноби́льник, ка, м. = Чорнобил. ЗЮЗО. I. 112.
