Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Непокірний (1928).pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Ілюстрація з книжки Б. Грінченка «Непокірний» (Харків, 1928, с. 3)
Ілюстрація з книжки Б. Грінченка «Непокірний» (Харків, 1928, с. 3)
 

ТЕПЕР уже виразно було видко, що новий учитель — чоловік непевний. Тому було багато доводів.

Насамперед — учитель ні до кого ніколи не ходив (розумілося: до людей статечних) і сидів у своїй школі то з дітьми, то з якимись книжками. Що тому було правда, міг посвідчити шкільний сторож, що був за сторожа й у волості. Друге — він не мав ніякого «благородного виду» і тільки одіжжю відрізнявсь од мужиків, бо розмовляв «по-мужицькому». Третє — він, як випускав школярів погратись, дурів, як маленький, гуляючи з ними у м'яча, ганяючи наввипередки,