Боги́нин, на, не. Принадлежащий богине. К. МБ. II. 137.
Боги́ня, ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется как название обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой якби ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.
Бо́гів, гова, ве. Божеский. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. Богів шлях. Млечный путь. Черном. Бо́гова коро́ва. Жук олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Богмитися, млюся, мишся, гл. = Божитися. Вх. Лем. 393.
Богобі́йний, а, е. Богобоязливый.
Богобі́йність, ності, ж. Богобоязливость.
Богобі́йно, нар. Богобоязненно.
Богобоязли́вий, богобоя́зний, а, е = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Богобоязли́во, богобоя́зно, нар. = Богобійно.
Богобоя́щий, а, е = Богобійний. Які люди стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Боговго́дниця, ці, ж. Богоугодница, богу угождающая. Яра пчілонька — боговгодниця. Грин. III. 38.
Богода́вець, вця, м. Данный богом (в сказке). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав, і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Богодухнове́нний, а, е. Боговдохновенный. Псалми… богодухновенний Давид оставив нам у Псалтирі. К. Гр. 20.
Богознева́га, ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.
Боголю́бець, бця, м. Боголюбец.
Боголю́бний, а, е. Боголюбивый.
Боголю́бно, нар. Боголюбиво. Чуб. I. 176.
Богома́з, за, м. 1) Иконописец. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописец, маляр. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Богома́зів, зова, ве. Относящийся к иконописцу, к плохому живописцу, принадлежащий ему.
Богома́ти, богома́тір, тері, ж. Богоматерь. Чуб. I. 165.
Богомі́лець, льця, м. Богомолец.
Богомі́лка, ки, ж. Богомолка.
Богомі́лля, ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) Все предметы, употребляемые евреями при молитве.
Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Богомі́льниця, ці, ж. Молельня, молитвенный дом.
Богонена́видник, ка, м. Ненавидящий бога. К. (Желех).
Богоно́сець, сця, м. Носящий бога. В загадке — осел, везший Христа. Родився, не хрестився, а до смерті не молився і був богоносець. Ном., стр. 293, № 118.
Бо́гонько, ка, м. Ум. от біг, бог.
Богоприя́тний, а, е. Любезный богу, угодный богу. Моя квіточко, моя зоренько богоугодна, богоприятна. (Из молитвы нищих). ЕЗ. V. 242.
Богоро́диця, ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої богородиці. Чуб. III. 325. 2) Молитва к богородице: Богородице діво. Говори, Грицю, богородицю, а я буду оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Ку́ца богоро́диця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) «рождества Христова»; б) пасхи. ХСб. I. 75. 4) Капюшон в плаще, свите, бурке. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 9, 45. КС. 1893. V. 279. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Богоро́дицький, а, е. Богородичный. Богоро́дицька трава́. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Богоро́дичний, а, е = Богородицький. Богородичний че́пчик. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138. Богоро́дична коса. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. I. 113.
Богоро́жник, ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. I. 133.
Богослі́в'я, в'я, с. 1) Богословие.
