Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

жать (судна). Встречено только в фальсифицированной думе: Швидше човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. I. 178.

Бу́де, нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.

Буде́нний, а, е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празникова. Кв.

Бу́день, дня, м. Будень, рабочий день. …мені не вілен світ ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про будень. Для будня, в будень. Ця спідниця вже нехай про будень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про будень зносила. Чуб. III. 131.

Буджени́на, ни, буджени́ця, ці, ж. = Бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. I. 37.

Будз, дза, м. Высушенный творог. Шух. I. 214.

Будзина́, ни́, ж. = Бузина. Уман. у.

Бу́дзя, зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.

Будзьо́к, дзька́, м. Кусок, ломтик. Угор.

Будими́р, ра, м. Будящий мир. Встречено лишь в загадке, где обозначает петуха. Ном., заг. № 125.

Будинко́вий, а, е. Относящийся к строению, зданию. Вапна будинкова. К. ПС. 40.

Буди́нок, нку, м. Здание, строение, дом. Мет. 527. Котл. Ен. I. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. НП. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. Буди́ночок.

Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать перед посевом вспаханную плугом землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.

Буди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Нп.

Бу́дище, ща, с. Место, где был поташный завод. Желех.

I. Буді́вля, лі, ж. Строение, постройка, здание. Шкода́ йому об хату обпиратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.

II. Буді́вля, ля, с. Строение, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хатів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.

Будівни́к, ка́, м. = Будівничий.

Будівни́цтво, ва, с. Строительство, архитектура.

Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитектор. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.

Бу́дка, ки, ж. 1) Ум. от буда. 2) Кладовая. Екатериносл. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навес на столбах над гончарным горном, досчатая крыша которого раскрывается во время топки в горне. Вас. 180. 4) Простой экипаж с верхом. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купідон; кобила їх везе кривая… Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остов спины птицы. Лохв. у.

Будлі. См. Бути.

Бу́дни́й, а, е = Буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Каменец. у.

Бу́дник, ка, м. Работник на поташном заводе. Ум. Бу́дничок.

Бу́дників, кова, ве. Принадлежащий работнику на поташном заводе.

Будниченя́, ня́ти, с. Дитя работника на поташном заводе.

Бу́дничка, ки, ж. Жена работника на поташном заводе.

Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудніти. Будуть вози будніти, підківочки дзвеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)

Будо́ва, ви, ж. Строение, здание. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.

Будовни́к, ка́, м. и пр. = Будівник и пр.

Будо́вця, ці, м. = Будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Бу́дочка, ки, ж. Ум. от бу́да.

Будра, ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. См. Розхідник.

Будува́ння, ня, с. 1) Построение, созидание, сооружение. 2) Постройка,