постройки, строение. Ох, не видко ж того села, тільки будування. Грин. III. 209. Ум. Будува́ннячко.
Будува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. III. 131. Для кого ж ти, мила, сей двір будувала? Чуб. V. 167. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Труну́ будува́ти. Делать гроб. 2) Основывать. Розмовляють, розказують: як Січ будували… Шевч. 125.
Будува́тися, ду́юся, єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Будучина́, ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Бу́дущий, а, е. Будущий. Скарай мене, боже, в сей вік і в будущий. Лебед. у.
Бу́дущина, ни, ж. = Будучина. К. Кр. 17. К. ХП. 9. Думає…, лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Будча́ний, а, е. Принадлежащий будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатериносл. у.
Будчи́к, ка́, м. Сторож железнодорожный, живущий по линии в будке. Мені будчик дав дорогу, бо пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.).
Будчи́на, ни, ж. = Будка 2—4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Будя́к, ка́, м. 1) Раст. чертополох, волчец. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я поколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний: а) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166; б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. Будячо́к. Чуб. V. 1035, будяче́нько. На городі будяк родить… Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. Будячи́ще.
Будячи́на, ну, ж. = Будяк.
Будячи́ще, ща, м. Ув. от будяк.
Будячо́к, чка́, м. Ум. от будяк.
Будя́ччя, чя, с. Соб. от будяк.
Будько́, ка́, м. Тот, который обещает, говоря: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.
Бу́єн, йна, не. Краткая форма от буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. III. 243.
Бужани́на, ни, ж. 1) Копченое свиное мясо. 2) Особым образом приготовленный и изжаренный свиной окорок. Маркев. 150. Ум. Бужани́нка.
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Буждига́рня, ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. I. 112.
Бу́жениця, ці, ж. = Бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Бужи́на, ни, ж. = Бужанина.
Буз, зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. Ум. Бузо́к.
Буза́, зи́, ж. 1) Татарский напиток из проса. 2) Нечистота в немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадок в жидкостях.
Бузде́рево, ва, с. = Буз. Полт.
Буздига́рня, ні, ж. = Буцегарня.
Бу́зивок, вка, м. Годовалый теленок. Вас. 197.
Бузив'я́, в'я́ти, с. = Бузивок. Побігли з двору бузив'ята. Павлогр. у.
Бу́зимок, мка, м. = Бузивок. Левиц. I. 185.
Бузина́, ни́, ж. Раст.: а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. Навгороді бузина коренистая. Чуб. V. 9; б) — я́лова. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. I. 135; в) — черво́на. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Бузи́нка.
Бузини́на, ни, ж. Один стебель бузины. Ум. Бузини́нка. Виросла бузининка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Бузи́нка, ки, ж. Ум. от бузина.
Бузи́нник, ка, м. Кисель из бузинных ягод. Лебед. у. Ум. Бузи́нничок.
Бузино́вий, а, е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Бузко́вий, а, е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. I. 75).
Бузлу́к, ка, м. Род подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Бузни́й, а́, е́. Сорный, с сором. Бузне зерно. Лубен. у. Бузна́ сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой воде.
Бузни́к, ка́, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ном. № 316. Ум. Бузничо́к.
Бузни́чний, а, е. Относящийся к бузнику. Добривечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то цар). Чуб. I. 95.
