Ск. II. 112. 3) Выбивать, выбить, побить. Де не взявся вітер — вибив те просо. Рудч. Ск. II. 136. 4) Выколачивать, выколотить. Вибий же добре килима дубцем. 5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють. Ном. № 3913. 6) Вытеснять, витеснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. К. ЦН. 245. — у поти́лицю. Выгонять, выгнать, вытолкать в шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Рудч. Ск. II. 135. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала. ЗОЮР. I. 202. 7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Рудч. Ск. II. 107. Нагаєм вибив. ЗОЮР. I. 161. 8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами. Стор. I. 181. 9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку? (Залюбовск.). 10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є — спідницю пошиє, юпку… У вибійчаному й у свято ходила. Мир. ХРВ. 25. 11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Рудч. Чп. 91. Танцюють, кричать, у долоні вибивають. Грин. I. 184. 12) Вибива́ти тропака́. Откалывать трепака. Стор. М. Пр. 52. 13) О перепеле: петь. Перепел вибива. Мнж. 172. 14) — з си́ли. Приводить, привести в изнеможение. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився. Мкр. Н. 30.
Вибива́тися, ваюся, єшся, сов. в. ви́битися, б'юся, єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Рудч. Ск. II. 70. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. К. Псал. 39. Молода, зелена та пахуча травиця спід землі вибивалася. О. 1862. X. 111. — з си́ли, мо́чі. Выбиться из сил. Коняка вибилась із мочі. Грин. II. 114.
Вибира́ння, ня, с. 1) Сборы. 2) Выбирание, выбор, избирание. Ум. Вибира́ннячко. Грин. III. 549.
Вибира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́брати, беру, реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибирайте собі іншого. Стор. М. Пр. 117. Вибирає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибирай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15. 3) Выбирать, выбрать, отделять, отделить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибирати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибирати з землі. Рудч. Ск. I. 52. Пиріжечки вибираю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть невод из воды. Вас. 186. 4) — живі́т. Давить, мять живот с целью лечения. Ворожка вибирає живіт.
Вибира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́братися, беруся, решся, гл. 1) Собираться, собраться (в дорогу), выезжать, выехать, выбраться, отправиться. Вибирається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибирається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Києва. Стор. I. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлезть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився якраз над Кобзою. Стор. М. Пр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. II. 14. Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Ви́бити, ся. См. Вибивати, ся.
Ви́бичуватися, чуюся, єшся, гл. Выехать на гору, помогая лошадям, волам. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. I. 146. Вибичувався з хурою на гору. Змиев. у.
I. Ви́бігати, гаю, єш, гл. 1) Исходить, бегая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Г. Барв. 502. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи. Грин. I. 109. 2) Пробегать известное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком. Грин. II. 126.
II. Вибіга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́бігти, біжу, жиш, гл. 1) Выбегать, выбе-
