жать. Ой вибіг татарин старий бородатий… Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбираєш. Ном. № 1913.
Ви́бідувати, дую, єш, гл. 1) Пробедствовать. Вибідував тиждень. 2) Выстрадать.
Ви́біжка, ки, ж. Раст. Мятлик, Poa. Вх. Уг. 230. — лугова́. Раст. Poa pratensis. Шух. I. 20.
Ви́бій, бою, м. 1) Ухаб. Киев. у. См. вибоїна. 2) Ямка в земляном полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Ви́бійка, ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. I. 21. Вас. 192.
Вибійча́ний, а, е. Из набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Ви́білити. См. Вибіляти.
Вибіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́білити, лю, лиш, гл. Делать белым, белить, выбелить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Ви́бір, бору, м. 1) Выбор. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотири дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) Мн. Вибо́ри. Выборы.
Ви́бірки, мн. 1) Остатки, брак. Нема чого й купувать, там самі вибірки. 2) Переборчивость, привередливость. За вибірки дасть бог витрибки. Ном. № 4619.
Ви́біснуватися, нуюся, єшся, гл. Перебесноваться.
Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Вибли́скувати, кую, єш и вибли́скуватися, куюся, єшся, гл. Сверкать, светить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. I. 163.
Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потом дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.
Вибльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́блювати, люю, єш, гл. Рвать, вырвать (о рвоте). Аф. 323.
Ви́бовтати, ся. См. Вибовтувати, ся.
Вибо́втування, ня, с. Выплескивание.
Вибо́втувати, тую, єш, сов. в. ви́бовтати, таю, єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вибо́втуватися, туюся, єшся, сов. в. ви́бовтатися, таюся, єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть с трудом.
Вибо́їна, ни, ж. Ухаб, углубление на дороге. Желех. См. Вибій 1.
Вибо́їстий, а, е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Ви́боліти, лю, лиш, гл. Переболеть, отболеть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Виборни́й, а, е. 1) Отменный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. I. 81. 2) И ви́борний = Виборовий.
Виборо́вий, а, е. Выборный. Башт. 91.
Ви́борсатися, саюся, єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Вибра́нець, нця, м. 1) Избранник. 2) Рекрут. Гол. А що були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. I. 201. Ум. Вибра́нчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. I. 134.
Ви́брати, ся. См. Вибирати, ся.
Ви́брехати, ся. См. Вибріхувати, ся.
Ви́брик, ку, м. 1) Скачок, прыжок (о животных). Ви́бриком. Вприпрыжку, отбрасывая задние ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Вибри́кувати, кую, єш, гл. 1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253. 2) Резвиться, шалить (о детях). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Вибрі́хувати, ую, єш, сов. в. ви́брехати, шу, шеш, гл. 1) Ложью, обманом приобретать, приобресть. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика. Гліб. 47.
Вибрі́хуватися, уюся, єшся, сов. в. ви́брехатися, шуся, шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти из неловкого положения при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся. Ном. № 6797.
