голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, каприз, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. Ви́гадочка. А за молодого віку, славлять, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Вига́дливий, а, е. 1) Изобретательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Вига́дливість, вості, ж. Изобретательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. I. 221.
Вигадни́ця, ці, ж. Выдумщица. Желех.
Ви́гадочка, ки, ж. Ум. от вигадка.
Вига́дування, ня, с. Выдумывание.
Вига́дувати, дую, єш, сов. в. ви́гадати, даю, єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. I. 23. Глухий не почує, то вигада. Посл. Учені люди вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. I. 14. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Вига́дчиця, ці, ж. = Вигадниця. Дочка була вже така вигадчиця, що нехай господь боронить. МВ. I. 26.
Вига́дько, ка, м. Выдумщик. Ном. № 12623.
Ви́ганяти, няю, єш, гл. Вы́бегать. Виганяв по всьому горо́ду. Аф. 325.
Виганя́ти, няю, єш, сов. в. ви́гнати, жену, неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. I. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) Ви́гнало що, кого́. Вырос очень в вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. I. 60.
Ви́ганятися, няюся, єшся, гл. Набегаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Виганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́гнатися, женуся, нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнанным. 2) Выгоняться, быть выгнанным. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. Ком. II. 9. 4) Вырастать, вырости в вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Каменец. у. Два дуби вигнались вище лип. Левиц. Пов. 179.
Ви́ганьбити, блю, биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Вигапто́вувати, вую, єш, сов. в. ви́гаптувати, тую, єш, гл. Вышивать, вышить золотом, серебром. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
Ви́гарманувати, ную, єш, гл. Вымолотить, смолотить гарма́ном. Відколи гарманую, тільки копу вигарманував.
Ви́гасати, саю, єш, гл. Вы́бегать.
Ви́гасити. См. Вигашувати.
Ви́гаснути, ну, неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Ви́гатити. См. Вигачувати.
Вига́чувати, чую, єш, сов. в. ви́гатити, гачу, тиш, гл. Запруживать, запрудить, сделать запруду.
Вига́шувати, шую, єш, сов. в. ви́гасити, шу, сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Ви́гвинтити, чу, тиш, гл. Вывинтить.
Ви́гемблювати, люю, єш, гл. Выстрогать рубанком.
Ви́гибти, бну, неш, гл. = Вигинути.
Ви́гикнути, ну, неш, гл. Икнуть. Дай, боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Вигина́ти, наю, єш, сов. в. ви́гнути, ну, неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. I. 294.
Вигина́тися, наюся, єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.
Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так то. 2) Гибкий. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.
Ви́гинути, ну, неш, гл. Погибнуть, пропасть (всем). Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Вигі́вщина, ни, ж. Время гетманства Ивана Выговского (1657—1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговсько-
