Відпи́рскуватися, куюся, єшся, сов. в. відпи́рскатися, каюся, єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собака на кота, а він тільки відпирскується.
Відпис, су, м. Письменный ответ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318.
Відписа́ти. См. Відписувати.
Відпи́сувати, сую, єш, сов. в. відписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Отвечать, ответит письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. III. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. ХП. 65. 2) Завещать, оставлять, оставить по завещанию. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макіївський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.
Відпита́ти. См. Відпитувати.
Відпи́ти, ся. См. Відпивати, ся.
Відпи́тувати, тую, єш, сов. в. відпита́ти, та́ю, єш, гл. Путем расспросов находить, найти, узнавать, узнать.
Відпиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. відіпхну́ти, ну́, неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Ві́дпірка, ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. НВолын. у.
Відпі́рчити, чу, чиш, гл. Отпороть, высечь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать. О. 1862. I. 72.
Відпічну́ти, ну́, не́ш, гл. = Відпочити. Желех.
Відплазува́ти, зу́ю, єш, гл. Отползти.
Відпла́кати, чу, чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Відпла́та, ти, ж. 1) Отплата, вознаграждение. А ще ж бо я отцю-неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездие, воздаяние, отмщение.
Відплати́ти. См. Відплачувати.
Відпла́чувати, чую, єш, сов. в. відплати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить.
Відпли́в, ву, м. 1) Сток. 2) Отлив (морской). Желех.
Відплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відпливти́, ву́, ве́ш, відпли́нути, ну, неш, відплисти́, ву́, ве́ш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. I. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Відпліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Вынуть клинышек, которым было что-либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.
Відплю́скати. См. Відплюскувати.
Відплю́скувати, кую, єш, сов. в. відплю́скати, каю, єш, відплю́снути, ну, неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Відплю́щити, ся. См. Відплющувати, ся.
Відплю́щувати, щую, єш, сов. в. відплю́щити, щу, щиш, гл. Раскрывать, раскрыть (глаза).
Відплю́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. відплю́щитися, щуся, щишся, гл. Раскрываться, раскрыться (о глазах).
Відпльо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. відплюва́тися, плюю́ся, є́шся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хіба відплюєшся. Ном. № 13383.
Відповза́ти, за́ю, єш, сов. в. відповзти́, зу́, зе́ш, гл. Отползать, отползти.
Відповіда́ння, ня, с. Ответ. Слово это взято из следующего стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповідання. Срезн. Запор. Ст. I. 88.
Відповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. відпові́сти, ві́м, віси́, гл. 1) Отвечать, ответить. І відповідав, кажучи: Ім'я моє легіон. Єв. Мр. V. 9. Я, молоденька, уміла відповісти. Чуб. V. 698. 2) Соответствовать. 3) Отвечать, быть ответственным, ответить.
Відпові́ддя, дя, с. Слово это впервые появилось в фальсифицированной думе «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневским в первой части «Запорожской Старины», стр. 86, в такой форме: Тільки святий бог наших не забуває, на великі зусилля на вітповітьї держав. Значение слова здесь неясно. Максимович в сборнике 1849 г. исправил: На великі зусилля, на від-
